У Новосанжарській громаді відновили музичний інструмент свого земляка, учасника ансамблю бандуристів Гната Хоткевича
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У Новосанжарській громаді відновили музичний інструмент свого земляка, учасника ансамблю бандуристів Гната Хоткевича
У Новосанжарській публічній бібліотеці відбувся захід, спрямований на відновлення історичної пам’яті та справедливості, відродження імен видатних постатей краю. Йшлося про постать, яка відіграла неабияку роль у розвитку українського мистецтва в першій третині ХХ ст., а саме Олеся Геращенка. Його діяльність припала на період українізації, який характеризувався підйомом у літературі та мистецтві, але, на жаль, він завершився трагічно для України, у якій радянська влада вбачала загрозу своєму існуванню.
На захід були запрошені школярі, педагоги, митці. Про короткий і трагічний життєвий шлях видатного новосанжарця розповіли зберігач фондів Новосанжарського краєзнавчого музею Тамара Паттієва та головний спеціаліст відділу культури й туризму Наталія Сахно, повідомили на офіційній Фейсбук-сторінці Новосанжарської громади.
Окрему увагу було приділено бандурі, що зберігалася в науково-допоміжному фонді музею й іще донедавна була в неекспозиційному стані (без струн, із посохлим у деяких місцях деревом тощо). Інструмент віддали на реставрацію місцевому кобзареві й лірнику, майстрові старосвітських бандур та інших інструментів, носію нематеріальної культурної спадщини “кобзарство” Назарові Божинському. Завдяки його умілим рукам в експоната ніби з’явилось нове життя.
Про те, що ця бандура належала Олексі Петровичу Геращенку, уродженцю Нових Санжар, який був бандуристом, навчався в Харківському музично-драматичному інституті, де його вчителем і наставником став сам Гнат Хоткевич, відомий український театральний та громадсько-політичний діяч, композитор, письменник, музикант, етнограф, який постраждав від сталінського терору, стало відомо завдяки запису в інвентарній книзі музею.
Олекса – учасник першого ансамблю бандуристів Хоткевича з його інститутських учнів. Це був квартет, який весною 1922 року дуже успішно виступив по радіо в Харківському радіоцентрі з композиціями керівника «Терціальний етюд» та варіації на тему «А до мене Яків приходив».
Олесь Геращенко також написав статтю, як доглядати за бандурою.
1932 року він став директором Харківської опери. Але працював на цій посаді недовго. Того самого року його заарештували. Як склалась подальша доля талановитого бандуриста, який народився на Полтавщині, новосанжарським музейникам з’ясувати не вдалось. Ні в списках репресованих, ні в списках реабілітованих, доступних для загального огляду, його ім’я не значилося.
[wp_show_posts id=”1014795″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
