«Я їх вважаю своїми дітьми»: історія старшого сержанта Сергія Бородінова з Кременчука
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
«Я їх вважаю своїми дітьми»: історія старшого сержанта Сергія Бородінова з Кременчука
Старший сержант Сергій Бородінов, позивний Семенович, родом із Кременчука, піклується про свій підрозділ у 91-му окремому батальйоні, як про рідних дітей. З березня 2022 року він добровільно став на захист України і нині служить сержантом із матеріального забезпечення у 2-й роті ПТРК.
Джерело: Полтавський обласний ТЦК та СП
Досвід помічника старшини, здобутий під час строкової служби, допоміг йому швидко адаптуватися до нової роботи. «Одяг, харчі — усе, що потрібно хлопцям», — каже Сергій про свої обов’язки. Він особисто доставляв продукти на передову, долаючи складні дороги. «Дорога була важка, але хтось мав це зробити. Хлопці чекали», — згадує він.
У Запорізькій області, в селі Полтавка, він разом з побратимами ховався в погребі під обстрілом, коли ворог завдав тринадцять ударів по їхньому двору та хаті. Саме під час цього обстрілу він зустрів свого вірного друга, пса на прізвисько Рудий. Сергій спочатку підгодовував його, а коли підрозділ відходив, собака залишився. Через два дні він повернувся і свистом покликав пса. Той одразу прибіг і застрибнув у бусик. Відтоді вони нерозлучні, і Сергій навіть брав Рудого з собою у відпустку.
За сумлінну службу Сергій Бородінов був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ. До війни він мав власний бізнес, працюючи зі склом та дзеркалами. Після Перемоги він планує повернутися до своєї справи, але підкреслює, що зараз найбільший попит — саме на Перемогу.
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
