Пішохідний пріоритет, ревіталізація локацій, вільне пересування для всіх: якою бачать безбар’єрність у Полтаві

У центрі «Дія.Бізнес», приміщення якого є прикладом осередку доступності для всіх категорій громадян, представили концепцію безбар’єрного міста, яку реалізовуватимуть у Полтаві. Основну увагу приділили територіям, які стоять першими в черзі змін.

І заклали в цю концепцію не тільки пандуси, тобто фізичну доступність.

Професійні команди «Axioma» та «Big City Lab», які працювали над проєктом, серед основних векторів оновлення територій визначили:

– пішохідний пріоритет (коригування розміщення пішохідних зон для забезпечення логіки пересування та безпеки);

– доступність вхідних груп (реконструкцію входів до громадських і комерційних будівель відповідно до принципів універсального дизайну);

– простір без візуального шуму (усунення надмірної реклами, що спотворює архітектурний вигляд міста й створює небезпеку для маломобільних груп);

– інклюзивність громадських просторів (ревіталізацію вже наявних локацій, зокрема парків і скверів, з урахуванням потреб усіх жителів незалежно від віку чи рівня мобільності);

– озеленення (збільшення кількості зелених зон як просторів спокою, відновлення та соціальної взаємодії).

Перед тим як надати свої пропозиції, команда проєкту ретельно оглянула маршрут, врахувала думки членів Ради безбарʼєрності громади, консультантів. Ці люди, до речі, як і т. в. о. начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут, секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова, депутати ПМР та представники її структурних підрозділів, громадських організацій, підприємств-партнерів, амбасадори безбар’єрності, урбаністи й інші небайдужі жителі громади, завітали на презентацію концепції.

Окрему увагу під час підготовки було приділено охоронному статусу об’єктів, пам’яткам історії та архітектури, яких чимало в центральній частині Полтави. Також у проєкт заклали тактильно-мистецьку складову, деталі якої наразі тримають у секреті. Ці елементи будуть носіями автентики, і над їх утіленням уже трудяться талановиті керамісти регіону. 

Загалом, працюючи над концепцією безбар’єрності в обласному центрі, розробники послуговувалися тим принципом, що шлях ветерана не повинен відрізнятися від шляху інших полтавців і полтавок.

«Ідеться про справжню наскрізну інтеграцію, – зауважила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова. – Коли ми говоримо, що робимо щось для ветерана, то ми робимо це для кожного. А позаяк у нас на сьогодні кількість людей із видимою чи прихованою інвалідностями постійно зростає, то рухатися в забезпеченні всіх напрямків безбар’єрності: соціальної, економічної, освітньої та інших – ми повинні з квантовим прискоренням. І починається все з того, щоб можна було вийти з дому, дістатися до зупинки, до місця, де нададуть потрібну послугу тощо».

Пояснюючи запропоновані рішення, TeamLead-архітекторка урбан-бюро повного циклу «Big City Lab» Ірина Бакликова та доцент Національного університету «Чернігівська політехніка», радник Полтавського міського голови з питань містобудування та архітектури, директор «Axioma design» Тарас Руденко розповіли, серед іншого, що:

– використання двох типів покриття, які вони пропонують, допомагає створити тактильно зрозумілий і безпечний простір;

– некоректне застосування тактильної плитки може нашкодити, причому не тільки людям з інвалідністю, а й іншим перехожим;

– простими методами ревіталізації можна перетворити наявні локації на справді доступні для всіх простори.

Усі напрацювання були представлені в презентації у вигляді візуалізацій, розрахунків та прикладів аналогічних практик. 

«Ця концепція – про розуміння спільнотою того, що в нас є люди з інвалідністю: захисники та захисниці, які зазнали поранень, боронячи країну, є цивільні особи з протезами або на кріслах колісних та інші, дорослі і діти з інвалідністю, для яких навколишній світ має бути так само доступним, як і для всіх інших, – сказав Володимир Когут. – І дуже добре, що це питання порушується нині не тільки на рівні окремих громад, районів, областей, а винесене на рівень держави. Напрацювання пілотних міст і селищ, які першими взялися за роботу зі створення безбар’єрних просторів, будуть популяризуватися, масштабуватися на інші населені пункти. У нашій області на сьогодні до проєкту долучені Полтава та Опішня. На їх підтримку передбачаються кошти з державного бюджету та інших джерел фінансування: місцевих бюджетів, бізнесу».

Планується, що перша черга маршруту «Шлях ветерана» буде реалізована до кінця поточного року.

«Ця концепція – це точно не набір урбаністичних змін. Це наш вибір на користь людяності, поваги та рівних можливостей. Це прояв поваги до гідності кожного жителя Полтави. Ми прагнемо створити місто, у якому немає «зручних» і «незручних» людей – є тільки рівні громадяни, незалежно від віку, фізичних можливостей чи життєвих обставин, і для кожного з них простір має бути доступним і безпечним. Полтава має стати містом без бар’єрів у фізичному, інформаційному й ментальному сенсах. І ми вже на цьому шляху», – наголосила Катерина Ямщикова.

Довідково

Проєкт «Рух без бар’єрів» реалізується Міністерством розвитку громад та територій України в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Він охоплює 15 пілотних громад, у яких створюють безбар’єрні маршрути. Ідеться про Київ, Одесу, Дніпро, Житомир, Тернопіль, Львів, Рівне, Чернівці, Полтаву, Вінницю, Славутич, Кропивницький, Бучу, Опішню та Бородянку.

Перша черга проєкту «Шлях ветерана» в Полтаві охоплює гілку від основного кільцевого маршруту, даючи людям змогу безперешкодно дістатись від зупинок громадського транспорту в центрі до ключових будівель, як-от: Будинок зв’язку, міська рада, Ветеранський центр, спортивний комплекс, медичний заклад, протезний завод. Довжина цієї черги маршруту становить 1650 метрів.

Весь 28-кілометровий «Шлях ветерана» пролягатиме через основні адміністративні, соціальні, освітні, медичні та комерційні об’єкти, а також густонаселені мікрорайони міста. 

 

 

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014722″]

матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова