Про війну, пам’ять і майбутнє: у Полтаві проводять зустрічі із письменником, засновником видавництва «Фоліо» Олександром Красовицьким
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Про війну, пам’ять і майбутнє: у Полтаві проводять зустрічі із письменником, засновником видавництва «Фоліо» Олександром Красовицьким
Сьогодні в Полтаві відбудуться презентації кількох важливих видань письменника Олександра Красовицького, що порушують щемливі теми сучасної історії України.
Про це йшлося на брифінгу в офіційному медіацентрі Полтавщини, у якому взяли участь український письменник та видавець, засновник та генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький та заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антон Чубенко.
«Ми розуміємо, що зараз книга — це не просто жанр діяльності людини, а й потужна зброя. Зброя, яка в умілих руках має зробити величезний внесок у національну ідентичність, перемогу та стійкість», — наголосив під час виступу Антон Чубенко.
Олександр Красовицький поділився із присутніми історією про те, як почав писати книги. Це рішення було радше порятунком від стресу, говорить він.
«Я не думав, що так буде, але починаючи з перших днів вторгнення, у мене було, мабуть, це психологічне рішення для себе, як себе лікувати від стресу”, — зазначає Олександр Красовицький.
Перша його книжка про російське вторгнення в Україну вийшла вже у квітні 2022-го року. Потім було написано ще кілька художніх творів. Один із них автор презентував сьогодні. Йдеться про великий двотомний роман «Післязавтра. Том 1. Роман про великі гроші» та «Післязавтра. Том 2. Роман про дуже великі гроші».
«Це історія того, як радянські та російські спецслужби керували великими грошима по всьому світу, наймаючи терористів, створюючи провокації, знищуючи державу. Про те, як ця історія стала історією нашої війни, яка зараз відбувається. І про те, чим це закінчується. Я пропоную своє рішення в цій книзі», — сказав Олександр Красовицький.
Роман починається сценою поховання путіна і, як зазначає автор, це не жартівливий роман, а спроба через історичні паралелі спрогнозувати крах російської імперської моделі.
Також Олександр Віталійович розповів про книгу «Вчора» — альтернативну історію, що охоплює події 2014-го та 2022-го років. Головна сюжетна лінія зосереджена на сценарії агресії путіна, януковича та лукашенка проти Європи.
«Це був роман-попередження. Я бачу: те, що сьогодні відбувається, у значній частині йде за сценарієм, який там написаний», — каже пан Олександр.
Окрема частина брифінгу була присвячена документальному виданню «Харків. 20 розмов про незламність», створеному на основі свідчень учасників подій, які довелося пережити місту в перші дні повномасштабного вторгнення. У книзі зібрані розповіді військовиків, волонтерів, представників влади, культурних діячів, очільників ДСНС, медиків та інших.
На сьогодні Олександр Красовицький працює над аналогічним проєктом про Одесу, однак зізнається: там важче працювати, адже більшість історій — це окремі голоси, а не єдина розповідь. Натомість Харків, його за словами, врятували завдяки згуртованості.
Ще одна книга видавництва «Фоліо» — «Час починати танго» — має особливу історію. Її написала Вероніка Кожушко — 18-річна харків’янка, художниця, поетка, мисткиня та волонтерка, яка загинула від російського «Іскандера». Тож творчість дівчини, на жаль, відкрилася широкому загалу вже після її загибелі.
«Ми дуже часто втрачаємо майбутнє нашої культури, бо ще не знаємо, наскільки багато ця людина створить для країни. Це не єдина історія. Тільки за останній рік маємо три книжки, автори яких не дожили до видання. Перша людина – це Вероніка Кожушко», — зазначив пан Олександр.
Друга — це Сергій Луговий, який написав роман про Київську Русь «Святослав. Іду на Ви!».
Серед інших згаданих видань — книги Оксани Рубаняк, відомої української захисниці, та її нареченого Максима Ємця, який надіслав свою поетичну збірку до редакції за день до загибелі на фронті.
Презентації книг відбудеться сьогодні о 16:00 у Книгарні «Є» за адресою вул. 1100-річчя Полтави, 4, та о 17:30 у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського. Захід зможуть відвідати всі охочі.
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
