Програма комплексного відновлення території: на конференції в Миргороді напрацьовували стратегічні рішення, що сприятимуть розвитку громад в Україні
Програма комплексного відновлення території: на конференції в Миргороді напрацьовували стратегічні рішення, що сприятимуть розвитку громад в Україні
18 липня Миргород став платформою для пошуку рішень, що спрямовані на розвиток територій нашої держави, та обміну досвідом щодо вже впроваджених – у місті-курорті відбулася масштабна конференція «Сталий Миргород», до якої долучилися понад 100 осіб із різних регіонів України та з-за кордону. В основу обговорення була покладена програма комплексного відновлення громади, затверджена в травні 2025 року, ключові напрацювання якої презентували під час заходу.
Розробку Програми комплексного відновлення території Миргородської міської територіальної громади Миргородська міська рада за технічної підтримки ООН-Хабітат та її імплементаційних партнерів: українських ГО «Ro3kvit Урбаністична Коаліція для України», «Restart», а також «IMPACT Initiatives» у межах проєкту «На шляху до інклюзивного та стійкого відновлення міст в Україні», що фінансується урядом Федеративної Республіки Німеччина в особі Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ), очолила в листопаді 2024 року. Щоб визначити унікальні потреби й пріоритети ТГ, що нині стали базою для ПВК Миргородської громади, фахівці зібрали та проаналізували безліч даних, провели низку семінарів і консультацій із громадськістю. Результатом спільної праці місцевої влади, експертів та партнерів стало визначення проблем і пріоритетів, із якими потрібно працювати громаді та які можна використати як орієнтир для інших.

«Цей документ є надзвичайно важливим для розвитку, тому що він є основою і для розроблення Стратегії громади, і для розроблення містобудівної документації, – зауважила народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. – На сьогодні цей документ показує вектор, як повинна розвиватися громада. Перш за все, йдеться про економічні показники. Що може бути цікавого для бізнесу, який потенціал ТГ? Тому що саме бізнес – основа розвитку будь-якої громади. Це податки, це робочі місця.
Друге важливе питання – це демографія. Для Миргородської громади вже виділена така велика проблема, як мала кількість молоді. Потрібно працювати над цим, зробити так, щоб молодь залишалася на цій території, розвивала її. Які чинники, які фактори будуть впливати на те, щоб молодь працювала саме в Миргородській громаді? Крім того, у ТГ на сьогодні дуже багато внутрішньо переміщених осіб (більше ніж 19%). Як цих людей інтегрувати, як забезпечити їх усіма правами жителів громади, щоб вони впливали на всі рішення, які ухвалюються на місцях?
Екологічна складова також багато важить для Миргорода. Населення хоче бачити місто зеленим, екологічно чистим, звичайно, з курортною складовою, що важливо для розвитку туристичного напрямку. Програма комплексного відновлення, яку напрацювала Миргородська громада, стане основою для залучення коштів – і донорських, і міжнародних фінансових інституцій, тому що та громада, яка має якісне планування, є привабливою і для бізнесу, і для міжнародних партнерів, вона є зрозумілою. І, коли буде перемога, коли закінчиться війна, коли буде справедливий мир, це буде основним дороговказом, як розвивати громаду».

На сьогодні, як повідомила заступниця директора Департаменту будівництва, містобудування й архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики – начальниця управління містобудування й архітектури Полтавської обласної військової адміністрації, головний архітектор області Ірина Особік, крім миргородців, аналогічну програму в регіоні вже затвердила Сергіївська сільська територіальна громада, на етапі затвердження документ – в Опішнянській селищній ТГ.
Стратегічні рішення, що містяться в цих програмах, можуть бути реальними прикладами для масштабування в інших громадах Полтавщини й інших областей. Про це детально говорили учасники конференції під час серії секторальних панельних дискусій.
Першу з них присвятили інституційній та просторово-планувальній спроможності ТГ. Олена Шуляк, запрошена як одна з її учасниць, наголосила на важливості взаємодії між законодавчою владою та громадами в процесі відновлення країни. Окрім того, вона наголосила, що складаючи плани розвитку громад, дуже важливо серед іншого чути бізнес. Без цього неможливо правильно зорієнтуватися в потребах і можливостях ТГ.
«Успіх розвитку – це успіх бізнесу, який буде заходити в громаду. Також успіх – у людському капіталі, який громаді потрібно обов’язково зберегти. І, звичайно, успіх – у правильній екології, у сталому зеленому відновленні. Ми будуємо сучасну, модернову країну, і без цих трьох речей ми точно не впораємося! – сказала народна депутатка. – Також дуже хотілося б, щоб ми почали працювати над планом просторового розвитку. Про це говорили колеги з ООН-Хабітат. Верховна Рада зробить відтермінування для планів просторового розвитку. На сьогодні в нас зареєстрований законопроект №13437. Це вже не перша спроба врегулювати питання. Тому що громади не встигли розробити ППР. На Конгресі місцевих і регіональних влад при Президентові України проводились слухання, на яких ми домовилися з ТГ, що для тих, які розташовані в центральній і західній частинах України, термін буде переноситись на 1 січня 1928 року; для прифронтових громад терміном буде закінчення воєнного стану плюс три роки… Я впевнена, що без якісного просторового планування до нас не буде заходити інвестор і дуже сумнівно, що до нас буде заходити потім міжнародний партнер, який би допомагав розвивати нашу економіку, наші громади».
Учасники дискусії зійшлися на тому, що під час планування важливо аналізувати різні аспекти, форми та напрямки розвитку ТГ. Наприклад, народний депутат України від Полтавщини, голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування агропромислового комплексу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко звернув увагу присутніх на актуальність ідеї створення індустріальних парків.
«Якщо ми беремо будь-який бізнес у Полтавській області, люди намагаються почати співпрацю з іноземними компаніями, але ті кажуть, що все, що по цей бік Дніпра, – ні, бо надто великі ризики, – сказав нардеп. – Із цим багато хто стикається. І це об’єктивна реальність, із якої потрібно виходити. Що це може бути? Перше – це створення індустріальних парків. Я знаю, у нас в області вже є кілька, щось на підході… Оподаткування. Якщо це загальнодержавні податки, то, безумовно, вони мають бути десь більш справедливими для нас. Тому що ми маємо приваблювати інвесторів, приваблювати серед іншого оцим нижчим податковим навантаженням. Але так, щоб громади не страждали від цього».

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан наголосив на важливості розробки громадами стратегічних документів та наявності в них валідних даних як основи успішного управління.

Миргородський міський голова Сергій Соломаха зазначив, що дуже важливо, щоб люди могли спілкуватись і виробляти спільні ідеї. Відкритість, залучення жителів громади та партнерів – це якраз те, що допомагає миргородцям формувати сталий курс на відновлення й розвиток ТГ.

Друга панельна дискусія стосувалась теми енергетично сталого розвитку. Під час неї учасники конференції обговорили практичні підходи до енергоефективності, зокрема використання сонячної енергії.


Третій блок був присвячений формуванню ветеранської політики. У панелі взяли участь представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів місцевого самоврядування, ветеранських організацій та санаторно-курортного бізнесу. Вони обговорили потреби ветеранів, необхідність злагодженої політики, створення центрів підтримки та реабілітації, а також залучення інфраструктури громади до ветеранських програм.
Підбиваючи підсумки, депутати Верховної Ради, депутати Полтавської обласної ради, представники органів виконавчої влади, керівники територіальних громад із різних регіонів, представники громадських організацій, міжнародних партнерів, присутні на конференції констатували, що захід став гарним майданчиком для відкритого діалогу, обміну досвідом та пошуку рішень, які реально працюють.
«Для проведення цієї конференції невипадково був обраний саме Миргород, – розповів перший заступник голови Полтавської облради Олександр Лемешко. – Він прекрасно демонструє ефективну співпрацю з міжнародними партнерами, Стратегію розвитку громади. У нього є план відновлення, бачення ветеранської політики тощо. І таким заходом цей досвід фактично масштабується. Я от тримаю в руках книжку про те, як громадам успішно залучати кошти іноземних організацій. Тут є досвід Миргорода. Як приклад для інших ТГ. На жаль, на сьогодні більшість громад не мають міжнародних партнерів. А держава не може покривати всі фінансові потреби. Слід шукати ресурси, залучати іноземні кошти. Для цього потрібно налагоджувати співпрацю».


Миргородська громада зуміла це зробити. На цьому акцентували, до речі, міжнародні партнери міста-курорту й Полтавщини: заступник керівника відділу співробітництва Посольства Німеччини в Україні Мартін Брайтмайєр та голова Офісу ООН-Хабітат в Україні Гвендолін Меннетріє. Тепер важливо, щоб цінний досвід перейняли й розвинули інші ТГ по всій країні.

[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google













