«Я з Полтави, не з Донбасу, але хіба це має значення, коли країна в небезпеці?», – «Лео» зі 116-ї ОБр ТрО
«Я з Полтави, не з Донбасу, але хіба це має значення, коли країна в небезпеці?», – «Лео» зі 116-ї ОБр ТрО
Едуард – воїн 116 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Його позивний – «Лео». Простий, але сильний. Він давно став частиною його особистості. Спокійний, мовчазний, стриманий. Але коли говорить, завжди просто й щиро.
Джерело: 116-та окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
Він зустрів війну вдома, на Полтавщині. І вже 24 лютого 2022 року стояв біля ТЦК. Поруч – його кум, якого тепер у бригаді всі знають як Ігор «Кум».
Разом зі своїм підрозділом Едуард пройшов гарячі напрямки Донбасу: Соледарський, Авдіївський, Мар’їнський. Вогневі рубежі, на яких кожен крок – під загрозою.
«Найважче, коли втрачаєш своїх. Побратимів. Тих, із ким був пліч-о-пліч», – каже боєць.
Едуард не любить говорити про героїзм. Для нього головна мотивація – сім’я. Саме заради неї він захищає країну.
«Ми прийшли, бо не могли інакше. Я з Полтави, не з Донбасу… Але хіба це має значення, коли країна в небезпеці?» – вважає військовослужбовець.
Його найбільша мрія – повернутися додому з Перемогою. До сімʼї, до батьків. Відпочити. Побути в тиші.
«Хочу просто побути вдома. Відпочити від усього. Бо багато хто не розуміє, що в нас на душі. Що лишається в голові після боїв. Ми мовчимо, бо не завжди є, кому розказати».
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google





