Цінності – інші, люди – ближчі: війна повністю змінила життя Юрія зі 116-ї ОБр ТрО
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Цінності – інші, люди – ближчі: війна повністю змінила життя Юрія зі 116-ї ОБр ТрО
Юрій, позивний – «Мазай», каже, що обрав його саме тому, що він легко запам’ятовується. Шлях чоловіка в 144 батальйоні 116 окремої бригади Сил територіальної оборони почався з початку повномасштабного вторгнення.
«24 лютого я пішов до військкомату. Направили туди, де саме формувався 144-й батальйон. Два дні простояв у черзі, потім з’явилася вакансія – потрапив до мінометної батареї. Наше правило: своїх не кидати. І ми не кидали. Ні поранених, ні загиблих – усіх забирали під вогнем», – розповідає військовослужбовець.
На питання, що найбільше цінує у військовій службі, відповідає просто:
«Головне – колектив. Якщо він нормальний, будь-яке завдання можна виконати. Тут взаємоповага та взаємна довіра – не на словах, а як щоденна практика. Без цього не виживеш».
Каже, війна повністю змінила його життя.
«Тут і цінності – інші, і люди – ближчі. Побратими – це не просто слово. Це ті, з ким у найважчі хвилини», – зізнається воїн.
Його батарея брала участь у важких боях на Донбасі.
«Це було дуже важко. Під щільним вогнем, кілометри пішки – з мінометами, з усім спорядженням. Але вибирались», – говорить Юрій.
У нього навіть з’явився новий співмешканець — песик, якого вивезли з-під Курахового.
«Хазяї покинули. Він прив’язався до нас, ми – до нього. Тепер живе в мене. Справжній боєць», – ділиться «Мазай».
Про що мріє солдат? По-перше, щоб закінчилась війна.
«А потім… Може, десь поїхати, побачити щось нове, реалізувати якісь проєкти. Але передусім – просто побути вдома», – каже Юрій.
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
