Соратник гетьмана Скоропадського, діяч «Просвіти» і «Братерства тарасівців», співзасновник партії хліборобів, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Соратник гетьмана Скоропадського, діяч «Просвіти» і «Братерства тарасівців», співзасновник партії хліборобів, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета
150 років тому, 6 червня 1875-го, на хуторі Олександрівка Лубенського повіту на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у 20 столітті; діяч «Просвіти», «Братства тарасівців», «Лубенської республіки», Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації «Український союз хліборобів-державників»; журналіст, співредактор журналу «Хліборобська Україна»; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира та Миколи Шемета.
Сергій Шемет як діяч українського національного руху
Український національний рух зародився в колах інтелектуалів, козацької старшини. Імперська російська політика з придушення всього українського: мови, культури – викликала опір українців. Друга половина ХІХ-го та початок ХХ століття ознаменувалися боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. Серед знакових постатей – рідні брати, уродженці Лубенщини – Володимир Шемет (1873-1933), Микола Шемет (1882-1918) і Сергій Шемет (1875-1957), які походили зі старовинного шляхетського роду Шеметів-Кежгайлів.
Сергій Шемет закінчив Технологічний інститут у Петербурзі, де очолював Українську студентську громаду. 1900 року став фундатором культурного товариства «Родина».
Із 1902-го був провідним діячем Української Народної Партії (УНП), яку засновував майбутній ідеолог націоналізму, автор маніфесту «Самостійна Україна» Микола Міхновський. Політичне кредо партії сформульовано останнім у його творі «Десять заповідей УНП», у якому проголошено «самостійну демократичну республіку, шанування української мови, традицій». Гасло «Україна для українців» тлумачилося так, що саме український народ має бути господарем на своїй землі. При УНП діяла створена 1903 року бойова організація «Оборона України», покликана стати на чолі всеукраїнського національного повстання.
У вересні 1903-го Сергій і Микола Шемети брали участь у знаковій для українського національного відродження події – відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві. Як відомо, урочиста подія 30 серпня (12 вересня) 1903 року перетворилась на велику національну акцію, на якій були присутні численні діячі української інтелігенції та культури, у тім числі делегати з усієї України.
пам’ятника І. П. Котляревському. Зліва направо: стоять О. І. Коханівська, М. М. Сахарів та С. М. Шемет; сидять М. І. Міхновський та Є. Х. Чикаленко.
У вітчизняну історію брати Володимир, Микола та Сергій Шемети ввійшли як видавці першої україномовної газети на Лівобережній Україні «Хлібороб» (1905 рік). А ще Шемети створювали в Лубнах українські гуртки й були серед фундаторів місцевого осередку таємного товариства «Братерство тарасівців», яке мало за мету поширення ідей Тараса Шевченка та боротьбу за національне визволення українського народу.
Разом із майбутнім діячем Української Народної Республіки Андрієм Лівицьким брати Шемети опинилися серед «батьків-засновників» «Лубенської республіки» – політико-адміністративного комітету, що був проголошений у грудні 1905 року й вигнав із території Лубен і околиць органи влади російської імперії та дбав про самоуправління в Лубнах аж до 1907-го. Частина істориків називає «Лубенську республіку» «першою українською державою» у новітній історії.
У 1904-1905 роках після ганебної й нищівної поразки у війні з Японією російська імперія «дала тріщину». Втім, прагнучи зберегти імперію, свою владу й унеможливити народні виступи, самодержавство вимушене було піти на незначні косметичні зміни в питанні прав і свобод. Серед них указ царя про свободу заснувань громадських організацій. Цим скористалися діячі українського культурно-просвітницького, національно-визвольного руху, який отримав нагоду організаційного оформлення. Однією із форм опору російській колонізаційній політиці стала поява товариства «Просвіта» в Наддніпрянській Україні. На початку ХХ століття тут почали створюватися «Просвіти» як неурядові культурно-просвітницькі організації, які згодом стали центром національного життя українців. Зокрема, у Києві й багатьох інших містах центральної та лівобережної України «Просвіти» були зареєстровані вже 1906 року. Сергій Шемет став організатором товариства в Лубнах.
З часопису «Тризуб» (Париж) за 1928 рік: «Лубенська громада складалась попервах із самої молоді. Віддані патріоти брати Шемети, що були студентами, заснували у Лубнах громаду серед лубенських гімназистів та студентів, що приїздили на канікули до Лубен… Число членів лубенської громади було велике і не тільки в самих Лубнах, а і в сусідніх повітових містах… Мешкав у Лубнях кореспондент російських часописів Варшавський… Втративши почуття міри, він у одній кореспонденції наіменував Лубні «українськими Афінами», зовсім не на глум, а од подиву»
Сергій Шемет – політичний діяч Української держави (гетьманату Павла Скропадського)
1917-го Сергій Шемет став співзасновником Української партії хліборобів-демократів. У квітні 1918 року був серед ініціаторів скликання Хліборобського конгресу, на якому Павла Скоропадського проголосили Гетьманом України. Наполегливо виступав за українізацію гетьманського уряду.
«Внутрішня політика Гетьманату «стояла» на трьох «китах»: відновлення приватної власності на землю та повернення її в товарний обіг; створення боєздатної армії; утвердження українського культурно-освітнього простору. Відкрито 150 українських гімназій і 2 університети, запроваджено обов’язкове вивчення української мови, видрукувано кілька мільйонів підручників, засновано Національний архів, Національну бібліотеку, Українську академію наук, художню галерею й інші заклади культури. В усіх державних установах і військових частинах створили курси українознавства. Науковцям надали право захищати дисертації українською мовою. Розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка й Івана Франка. Серед новацій – прийняття першого державного бюджету як узагальненого кошторису. Міністерство фінансів домоглося введення та зміцнення національної валюти, функціонування Державної скарбниці, Українського державного банку, митної та податкової служб, відновлення державної цукрової і горілчаної монополії. Завдяки таким заходам прибутки склали близько 3,2 мільярда карбованців», – ідеться на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
На еміграції. «Оперативне вивчення» з боку спецслужб срср
Через окупацію України ленінською росією і встановлення радянської влади 1919 року Сергій Шемет опинився на еміграції. Мешкав у Відні, Тарнові, Берліні, Парижі. Життя і діяльність Сергія Шемета на еміграції вивчали дослідники Тетяна Осташко, Олександр Скрипник та Олександр Панченко. У своїх публікаціях вони наголошують на тому, що Сергій Шемет разом зі В’ячеславом Липинським і Дмитром Дорошенком формував ідеологію та організаційну основу гетьманського руху й заснував позапартійну організацію «Український союз хліборобів-державників».
Сергій Шемет був співредактором журналу «Хліборобська Україна» та інших гетьманських видань. Написав низку статей та монографій з історії українського суспільно-політичного життя, зокрема праці «Микола Міхновський» та «З історії Української демократично-хліборобської партії». На початку 1930-х він мешкав на віллі Павла Скоропадського поблизу Берліна, активно займався організацією роботи Гетьманської Управи і виконував різноманітні доручення гетьмана.
Це й стало головною підставою для того, щоб комуністичні спецслужби срср (червоної росії) взяли його в так зване «оперативне вивчення».
«Справа-формуляр, заведена на нього в листопаді 1943 року 4 (розвідувальним) управлінням нкдб урср, дає змогу скласти цілісну картину про його особливу роль у діяльності Гетьманської Управи в еміграції і знайти відповідь на запитання, чому його так цінував і наближав до себе гетьман», – стверджує письменник і дослідник історії української розвідки Олександр Скрипник.
У справі № 9789 Головного державного архіву Служби зовнішньої розвідки України, оприлюдненій на її офіційному сайті, фігурує лист Сергія Шемета до представника емігрантського осередку в Чехословаччині. У ньому йдеться про необхідність обміну інформацією й консолідацію зусиль у боротьбі проти срср.
«Я впевнений, – пише він, – що консолідація капіталістичного Заходу проти комуністичного Сходу не сьогодні, так завтра стане фактом, і в створенні цієї ситуації вагому роль зіграє і наша гетьманська група».
Сергій Шемет у листі дає докладну характеристику гетьманського руху від його зародження й до діяльності в умовах еміграції, виокремлюючи такі розділи: організація роботи; преса та видавництва гетьманського руху; ворожа пропаганда проти гетьманського руху. Біля згадування в тексті листа про гетьманські конспіративні організації в радянській Україні керівником Іноземного відділу ДПУ урср на полі зроблено помітку, щоб на це звернули особливу увагу.
Енкаведисти сформулювали таку коротку характеристику: «Шемет Сергій – керівник канцелярії і преси Скоропадського, член Українського союзу хліборобів-державників. Колишній поміщик Лубенського повіту Полтавської губернії, колишній власник суконної фабрики в Лубнах. За освітою інженер-хімік. Веде здоровий спосіб життя. Дуже відданий Скоропадському і гетьманській ідеї. В Управі має великий авторитет і веде в ній основну роботу…».
На думку Олександра Скрипника, для співробітників гпу-нквс-мдб важливо «було знати, які завдання отримує С. Шемет від П. Скоропадського, з ким зустрічається, куди виїздить». Тож саме такі матеріали здебільшого накопичувалися в справі. З неї довідуємося: Сергій Шемет здійснив низку поїздок до різних європейських країн. Так, у одному з повідомлень справи НКВС фіксуються приїзди до Варшави, Львова, Праги. У цих містах Сергій Шемет зустрічався з Андрієм Лівицьким, Євгеном Коновальцем, Василем Мудрим та іншими борцями за незалежність у ХХ столітті. Вів пожвавлене листування з представниками закордонних українських організацій з метою підготовки до скликання «Загальноукраїнського з’їзду українських емігрантів і створення «спільного антибільшовицького фронту». Сергій Шемет – один із провідних діячів гетьманського руху за кордоном і наближена до гетьмана особа, він був, як член сім’ї. Відтак болісно пережив смерть Павла Скоропадського, який у квітні 1945 року внаслідок бомбардування англо-американською авіацією був смертельно поранений і невдовзі після цього помер.
Після Другої світової війни на певний час Сергій Шемет ненадовго випав із поля зору московських спецслужб. Утім, незабаром сталінські нишпорки встановили, що він перебуває в західних зонах окупації Німеччини. 1951 року в матеріалах справи нквс з’явилася інформація, що Сергій Шемет із племінником Богданом, «українським націоналістом і агрономом», проживає в Парижі. У нквс визнали брак «оперативних можливостей» відстежувати кожен крок діяча гетьманського руху, тож 1953-го «справу Сергія Шемета» здали до архіву. Відтак пан Сергій уже без незримої опіки з боку спецслужб срср переїхав до Австралії. Там був одним із засновників Союзу Українських Організацій Австралії (СУОА), який очолював його небіж Богдан. Помер 5 травня 1957 року. Похований у Мельбурні.
На Полтавщині пошановують пам’ять земляків-державників
2005 року Управління у справах преси та інформації Полтавської обласної державної адміністрації видало книгу «Потужна сила рідного слова», у якій висвітлена тематика україномовної преси в наддніпрянській Україні на початку ХХ століття, у тім числі газети «Хлібороб». 2016-го розпорядженням Полтавської ОДА № 207 провулок Інтернаціональний у Полтаві перейменували на провулок Братів Шеметів. 2021 року в Лубнах за ініціативи місцевих меценатів, краєзнавців, журналістів, Лубенської міської ради, Лубенських районних ради та держадміністрації, Національної спiлки письменникiв України, громадського об’єднання «Лубни-Медiа», редакції газети «Хлiбороб», колективу Калайдинцiвського історико-краєзнавчого музею засновано премію імені братів Шеметів; лавреати визначаються з огляду на здобутки у сферах журналiстики, лiтератури, краєзнавства, впровадження медiапроєктів та внесок у розвиток і популяризацію національно-патрiотичного руху. А 2023-го згідно з рішенням 27-ї сесії восьмого скликання Лубенської міськради міський комунальний Академічний ліцей названий на пошану братів Шеметів. Також на їх честь у Лубнах створене документальне відео «Спасибі, брати Шемети» та встановлено меморіальну дошку.
Упорядкував Олег Пустовгар, представник УІНП в Полтавській області (за матеріалами офіційних сайтів УІНП, Служби зовнішньої розвідки України та досліджень Тетяни Осташко й Олександра Скрипника)
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
