У Полтаві відкрилася виставка Ганни Криволап «Sacrum. Храми. Мозаїки. Горизонти»
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У Полтаві відкрилася виставка Ганни Криволап «Sacrum. Храми. Мозаїки. Горизонти»
У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка представлена виставка Ганни Криволап «Sacrum. Храми. Мозаїки. Горизонти».
Вона складається з 30 картин і поєднує три серії живописних робіт художниці:
У проєкті «Горизонти у спектрі білого» Ганна Криволап пропонує живопис на теми сприйняття, памʼяті та психологічної топографії місця. Ці полотна — не репрезентація міста так як його бачать, а як його відчувають.
Роботи Ганни Криволап існують у тонкому проміжку між пейзажем та абстракцією. Горизонт — ця базова структура зору й існування — стає місцем розчинення, де форма зникає у безмежності білих тонів. Але білий тут ніколи не є порожнім чи статичним. Це спектр, що вібрує, живе, взаємодіє — він утримує в собі післясвіття кольору, емоції та пам’яті.
Радикальність цієї серії полягає в стриманості: обмежуючи палітру до майже монохромної, вона відкриває простір для внутрішньої проєкції глядача. Ці роботи не описують, а запрошують. Вони потребують сповільнення, мʼякості погляду, певного візуального слуху.
Це не той гучний, плакатний Київ листівок чи політики. Це інтимний Київ особистого досвіду — його тиша, світло і невидиме тепло архітектури рідного міста.
Серія «Горизонти» є своєрідним мистецьким щоденником художниці, створеним нею під враженням рідного Києва, а також подорожей до Стамбула, Нью-Йорка, Рима, Сараєво‚ Франкфурта, Дубровника та інших міст.
Горизонти виростають на перетині вражень від реальності, вдумливого споглядання і суто живописних фантазій. Вона пише міста ніби з висоти пташиного польоту, з віддалених точок огляду, звідки вони розкриваються широкими панорамами. Художницю цікавить не стільки неповторність окремих міст, скільки пластична виразність, гнучкі силуєти, насиченість кольорів, що з далекої перспективи втрачають предметність, перетворюючи образ міста на чудову фата моргану. Пейзаж виступає тут «матеріалом, з якого художник будує свій кольоровий світ, сповнений краси, енергії і напруги.
Ганна Криволап має рідкісний талант «пом’якшувати» камерність міських пейзажів, додавати в них життя, не населяючи при цьому пейзажі живими істотами. Вона перетворює своє мальовниче місто в явище природи, а не творіння рук людини. Відображення пейзажу не буквальне, а настрій якийсь, атмосферний, повертається назад на об’єкт відображення, знову змінюючи його, змінюючи його дихання.
Серія «Причетність» апелює до чуттєвості й виникла як відбиток спогаду про контакт мисткині з артефактами – старовинними мозаїками
Художниця свідомо уникає орнаментальності, продиктованої специфікою зображуваного матеріалу, залишаючи геометричність побудови, яка виявляється у співзвуччі з первинною архітектурною формою.
Використання такого творчого методу створює ефект монументального живопису, тому «Причетність» вільно витримує сміливі експерименти з масштабом.
Криволап концентрується на кольорі. Надаючи перевагу насиченому червоному, синьому й зеленому, вона відходить від реалістичного трактування сюжету. Її фарби здаються неприродними, синтетичними, умисно перебільшеними, та в цьому й полягає завдання авторки – створити драматургічну напруженість, порушивши наш звичний стан рівноваги. В основі проєкту – оригінальна живописна техніка, що передбачає малювання короткими мазками у формі невеликих прямокутників і включенням контрастних кольорів, що віддалено нагадує пуантилістичні практики.
Виставка SACRUM — це спроба візуально передати священне у повсякденному. Вона про міста, які зберігають тишу храмів. Про внутрішній стан, що проявляється через ритм мозаїки. Про кольори, що промовляють до глядача як молитви. Це виставка, в якій храм постає не об’єктом зображення, а станом духу.
«Горизонти» є своєрідним мистецьким щоденником художниці, створеним нею під враженням рідного Києва, а також подорожей до Стамбула, Нью-Йорка, Рима, Сараєво‚ Франкфурта, Дубровника та інших міст.
Горизонти виростають на перетині вражень від реальності, вдумливого споглядання і суто живописних фантазій. Пейзажі зображені з висоти пташиного польоту і виступають матеріалом, з якого художниця будує свій кольоровий світ, сповнений краси, енергії і напруги.
На виставці представлені картини, підібрані в спектральній послідовності. Глядач може побачити як змінюється простір під впливом кольору, відтак трансформується сприйняття пейзажу. Барви оживляють міста, передають різні психологічні стани, надають міському краєвиду різноманітних ритмів та емоцій.
Довідково
Ганна Анатоліївна Криволап – відома українська мисткиня. Вона народилась у Києві, фахову освіту здобула в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (1995–2001), майстерня Данила Лідера; з 2001 року – членкиня Національної спілки художників України.
Виставка Ганни Криволап «Культурні горизонти» поєднує чотири серії живописних робіт художниці: «Горизонти», «Стрічки», «Причетність» і «Динаміка бароко». Мисткиня у своїх творах досліджує діалог між традиціями та сучасністю, культурні впливи та їх взаємозв’язки. Кожна серія символізує певне явище, акцентуючи на багатогранності культурної спадщини нашої країни.
Серія «Горизонти» – своєрідний щоденник життя, сповнений подорожей та повернень додому, мистецький путівник буттям художниці. У циклі робіт «Стрічки» авторка зосереджена на дослідженні тему руху і зв’язків у культурному контексті. Картинам цієї серії властиві динамічна лінія і яскраві кольори, що віддзеркалюють багатогранність і глибину культурних впливів. Серія картин «Причетність» – своєрідний відбиток спогадів про контакт з унікальними артефактами – старовинними мозаїками. Цикл живописних творів «Динаміка бароко» – це яскравий зразок культурного діалогу двох митців крізь віки, адже тут авторка апелює до творчості відомого скульптура XVIII століття Йогана-Георга Пінзеля.
Виставка орієнтована на найширше коло глядацької аудиторії. Твори в експозиції викликають інтерес і у фахівців, краєзнавців та істориків, і в поціновувачів образотворчого мистецтва та давніх друзів музею, різних за віком і покликанням.
Sacrum — латинське слово, яке означає священне, сакральне, те, що належить до божественного або позаземного світу. У виставці SACRUM Ганна Криволап звертається до візуального коду сакрального — не через буквальні образи, а через колір, простір і ритм.
«Горизонти» — це горизонтальні композиції з образами храмів, що виринають у кольоровому полі, як маяки віри, пам’яті та присутності. Храм у цих роботах — не центр композиції, а центр гравітації. Він притягує погляд і фіксує сенс у хаосі, немов тиха молитва серед шуму міста.
«Мозаїки» — це вже інша мова. Роздроблена, як пам’ять. Нерівна, як історія. Вони складаються з безлічі кольорових фрагментів, які разом формують живе, дихаюче полотно. Тут форма розчиняється, залишаючи лише ритм і настрій, що перегукуються з візантійською традицією, фресками, тканинами й емоційною структурою ландшафту.
Фото – Ігор Лотиш
[wp_show_posts id=”1014795″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
