29 травня – Вознесіння Господнє: традиції та прикмети
29 травня – Вознесіння Господнє: традиції та прикмети
Православні віряни святкують одне з дванадцяти великих свят – Вознесіння Господнє. Також цього дня вшановують пам’ять преподобної діви Феодосії Константинопольської, яка жила у VIII столітті.
За переказами, Феодосія була родом із Константинополя, народилася в багатій сім’ї, але після смерті батьків пішла в міський монастир. Коли до влади прийшов імператор-іконоборець Лев III Ісавр, то в країні стали повсюдно знищувати ікони. Прийшли імператорські воїни і до воріт біля імператорського палацу, щоб зняти ікону Спасителя, яка висіла там протягом 400 років.
Але Феодосія разом з іншими черницями завадила їм це зробити і перекинула сходи. Дізнавшись про це, імператор наказав убити черниць, а Феодосію відправили в ув’язнення, де вона і померла. Відомо, що на тому місці, де була похована свята, люди зцілювалися від хвороб.
29 травня – велике свято Вознесіння Господнє. Його дата однакова, бо не має постійного дня святкування, а залежить від Великодня. Щоб зрозуміти значення цієї події, звернемося до Біблії. Святе письмо свідчить, що після свого воскресіння Христос ще 40 днів перебував у людському тілі й залишався зі своїми учнями, передаючи їм останні напуття.
В останні земні дні він провів заключну бесіду з апостолами і передбачив їхню зустріч зі Святим Духом. Потім душа Ісуса вознеслася на небеса. Сенс події в тому, що кожна людина може вознестися до Бога після смерті, якщо вестиме праведне життя. Ця історія стала основою православного вірування про те, що душа кожного померлого через 40 днів проходить Божий Суд і потрапляє до раю або до пекла.
У сучасному календарі власників восьми імен можна привітати з Днем ангела – Андрія, Богдана, Івана, Костянтина, Луку, Олександра, Марію і Фаїну.
Серед гідних представників нашого народу іменинниками 29 травня є художник Костянтин Крижицький, поет і публіцист Петро Карманський, фізик Кирило Синельніков, журналістка Ганна Гомонай, легкоатлетка та олімпійська чемпіонка Наталія Добринська.
У велике свято віряни за звичаєм йдуть до церкви, де відбуваються урочисті богослужіння. У молитвах до Господа просять здоров’я, миру, Божої благодаті та благословення. Вважається, що в день Вознесіння “відкривається” небо, тому всі молитви людей будуть почуті.
У цю дату селяни закінчували посів ячменю та жита, а також ходили до церкви та святили воду. За повір’ями, освяченою рідиною варто окропити город, домашню худобу та вулики. Пасічники вірили, що сьогодні свято вдале для роботи на пасіці.
Сьогодні також заведено збиратися за столом усією сім’єю – бенкетів не влаштовують, але й посту немає, тому готують м’ясні та рибні страви.
Серед заборон дня – не можна в жодному разі сваритися і влаштовувати чвари, пліткувати, сумувати, займатися прибиранням, працювати на землі. І, хоча в церкві прямої заборони на роботу немає, все ж вважається, що день потрібно присвятити духовному. Не слід відмовляти в допомозі тим, кому вона потрібна.
У народі помічено, що в цей час починає колоситися жито, тому день прозвали Феодосія Колосятниця. До речі, за тим, як воно цвіте, за старих часів ворожили про ціну хліба. Якщо починає цвісти знизу – хліб буде дешевим, зверху – дорогим, посередині – ціна буде середньою.
За народними віруваннями на Вознесіння категорично не радять розпочинати нові справи (це потрібно робити на Трійцю), поминати померлих і йти на цвинтар (для цього буде Троїцька субота), а також позичати з дому хліб, гроші, сіль та будь-що інше (це не можна робити й у будь-яке інше велике свято) – віддаси удачу та благополуччя.
За прикметами дня можна судити, якою буде погода, а також вересень: яскраво світить сонце – до теплого червня; багато павутини між деревами – скоро потеплішає; якщо після дощу з’явилася веселка, то наступні дні будуть сухими; горобина вже відцвіла – до спеки; бджоли стали ховатися у вулики – піде дощ; все навколо стихло і зачаїлося, але стоїть спека – чекай на грозу або навіть град. Якщо на Феодосію день видався теплий, то й вересень таким буде.
[wp_show_posts id=”1014913″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google







