13 квітня – Вхід Господній до Єрусалиму, або Вербна неділя: традиції та погодні прикмети

За новим церковним календарем вшановують пам’ять священномученика Артемона. Цього ж дня, як за новим, так і за старим стилем православні відзначають велике свято – Вхід Господній до Єрусалиму, або Вербну неділю.

Артемон жив у III столітті в області Лаодикія (Мала Азія). Його батьки були християнами, і сам Артемон ще з дитинства служив у храмі, а коли виріс, то став священиком.

Уже коли він був у похилому віці, то імператор Діоклетіан почав гоніння на християн. Артемон і святитель Сисиній не злякалися, а стали гаряче переконувати паству залишатися твердими у вірі. До їхнього храму відправили воєначальника Патрикія, але той дорогою впав без сил. Патрикій закликав святителя Сисинія і, заявивши, що увірував у Христа, попросив про допомогу. Святитель помолився, і хвороба пішла, але виявилося, що Патрикій злукавив – він знову вирушив до храму і там схопив Артемона. Старця відправили в капище, щоб принести жертву, там же було повним повно отруйних змій. Після молитви святого вони всі загинули, а жерці, які побачили це, увірували в Христа.

Старець Артемон здійснив ще чимало чудес, але 303 року був страчений.

13 квітня за старим і новим календарем – двунадесяте свято (тобто, одне з дванадцяти найважливіших у церкві) Вхід Господній у Єрусалим. Цього дня згадують, як Спаситель прийшов у місто Єрусалим, і місцеві жителі зустріли його як царя. Вони думали, що Христос звільнить їх від римського рабства, але навіть не сподівалися, що Ісус дарує їм інше спасіння – не земне, а небесне.

На Заході ця неділя називається Пальмова, тоді як у нас – Вербна. Цього дня Ісус Христос виїхав верхи на віслюку з Віфанії, де, як свідчать перекази, здійснив велике диво – воскресив із мертвих свого друга Лазаря. Це сталося напередодні, тому сам день дістав назву Лазарева субота. Син Божий вирушив до міста Єрусалима – там його, як царя, зустрів народ, і на знак пошани дорогу перед Месією вистелили пальмовим гіллям. Люди сподівалися, що Ісус звільнить їх від рабства Римської імперії, але вони тоді не розуміли, що Христос може дарувати їм небесне, а не земне спасіння. Увійшовши до Єрусалимського храму, Спаситель побачив там торговців, звинуватив їх у перетворенні святого місця на “вертеп розбійників” і прогнав. Ісусу ніхто не посмів перечити, бо побоялися народного гніву, але злобу затамували. Змовившись, священнослужителі вирішили погубити Христа, який у цей час продовжував зцілювати людей.

Подальші події увійшли в історію, як Страсний тиждень – це були останні і найстрашніші дні земного життя Спасителя.

Також за старим стилем сьогодні день пам’яті преподобного Іпатія, цілителя Києво-Печерського.

Іменини сьогодні за церковним календарем відзначають Марфа, Марта, Георгій, Єгор, Дмитро і Феодосій. За старим стилем день ангела у Веніаміна, Марії.

Професійне свято сьогодні в Україні – День працівника оборонно-промислового комплексу. З видатних українців у цю дату народилися скульптор і кінорежисер Іван Кавалерідзе, художник Лев Гец, письменниця Оксана Іваненко, поет Юрій Ковалів, композитор Богдан Сироїд.

У православне свято сьогодні звертаються до священномученика Артемона – просять захистити від зла, відомого і невідомого, зміцнити віру, дати сил і стійкості перед випробуваннями, а також вилікувати від хвороб близьких і дітей.

З того, що можна робити у Вербну неділю – добре піти на службу до храму й освятити гілочки верби. Вони символізують Воскресіння Господнє – перемогу життя над смертю. До речі, святити вербу починають напередодні, у Лазареву суботу.

Гілочки верби віряни збирають самі і з ними приходять на службу – з ними та із запаленою свічкою стоять до закінчення служби. Освятити вербу можна й удома: потрібно запалити свічки, скропити гілки свяченою водою і прочитати молитву “Освячуються верби ці Благодаттю Всесвятого Духа і окропленням води цієї священної, в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь”.

Освячену вербу заведено зберігати вдома протягом року. За народною традицією після освячення вербою злегка хльостають близьких зі словами “Не я б’ю – верба б’є! Будь великий, як верба, і здоровий, як вода, і багатий, як земля!” Вважається, що таким чином благословляють людину на здоров’я і захищають від поганого.

Викидати освячену вербу не можна, а ту, що залишилася з минулого року, священники радять спалити. Якщо піти до храму можливості немає, то можна помолитися і вдома. Освячені гілочки верби зберігають удома протягом року, ними прикрашають іконостас або ставлять перед іконами.

Триває Великий піст: тим, хто поститься, цього дня є невелике послаблення – можна їсти гарячі страви з олією, а також рибу. За народними традиціями цього дня також заведено готувати салат із молодим щавлем і зелений борщ.

У церковне свято 13 квітня, як і в будь-який інший день, церква не схвалює лайку, сварки, злість, жадібність, заздрість, лінощі. Не можна відмовляти в допомозі та милостині. Заборони на роботу в цей день у церкві немає, але за можливості варто відкласти всі клопоти, а день присвятити духовному очищенню. За народними віруваннями 13 квітня не радять вирушати в далеку дорогу і робити великі покупки.

У народі 13 квітня – свято Вербна неділя і Фомаїда Медуниця, на честь святої мучениці Фомаїди, пам’ять якої також відзначають сьогодні. 13 квітня заведено збирати медунку – рослину, з якої готують відвар від кашлю, застуди і запалення легенів. За прикметами, саме цього дня медунка має особливу цілющу силу. День присвячували риболовлі та збору березового соку.

За прикметами дня судять про врожай і погоду: дуб уже розпустився – літо буде спекотним; зозуля голосно співає – встановиться тепла погода; зоряна ніч цього дня – рік буде врожайним; птахи надуваються і ховаються в затишні місця – до похолодання; якщо не чути пташиного співу, то наближається негода; якщо день ясний і теплий, то літо буде врожайним; хмари посиніли – до грози.

 

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014913″]

матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова