У Полтаві вперше провели унікальну операцію з протезування аортального клапана без розрізу грудини та зупинки серця
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У Полтаві вперше провели унікальну операцію з протезування аортального клапана без розрізу грудини та зупинки серця
У Полтавському обласному клінічному кардіоваскулярному центрі вперше в нашому регіоні було успішно проведено унікальне оперативне втручання з ендоваскулярного протезування аортального клапана 82-річному пацієнту. Це важлива подія для кардіохірургії області, адже дозволяє суттєво покращити доступність сучасних методів лікування серцево-судинних захворювань.
Виконувала операцію бригада медиків центру на чолі з лікарем-хірургом серцево-судинного відділення інтервенційної кардіології з БРІТ (блоком реанімації та інтенсивної терапії) та рентгено-хірургічним блоком Євгеном Люлькою у співпраці з фахівцями Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова.
Протезування аортального клапана – це основний метод лікування аортального стенозу – патології, яка перешкоджає нормальному кровотоку та значно підвищує ризик серцевої недостатності.
«Ураження аортального клапана – клапана між головною судиною в тілі людини (аортою) та лівим шлуночком – відбувається досить часто. Він може кальцинуватися, може звужуватися або надто розширюватися. Здебільшого такі операції виконують відкритим способом. Але є певні групи пацієнтів, для яких традиційна операція має великий ризик. Саме для них і була придумана методика TAVI», – зазначив Євген Люлька.
Транскатетерна імплантація аортального клапана (TAVI) – це мінімально інвазивне втручання, яке є оптимальним варіантом лікування для вікових пацієнтів із високими ризиками ускладнень у випадку традиційних «відкритих» операцій. Ця процедура виконується через невеликий прокол у стегновій артерії під рентген-контролем без розрізу грудини, штучного кровообігу та загального наркозу. Такий підхід значно скорочує післяопераційний період, зменшує ризики ускладнень та полегшує реабілітацію пацієнта.
«Наш заклад займається наданням допомоги пацієнтам із хворобами системи кровообігу на надкластерному рівні. Значна частина роботи кардіоваскулярного центру – це інтервенційна кардіологія, тобто не терапевтична, а та, що займається т. зв. малою (малоінвазивною) хірургією, це ендоваскулярна хірургія. Крім того, у нас проводять операції на «відкритому» серці. Щороку ми робимо операції з протезування клапанів відкритим способом, тобто коли розтинається грудина. Такі операції стоять на потоці в країні, їх проводять багато. Чим відрізняються вони від цієї? Тим, що наша операція була проведена ендоваскулярно. Клапан був доставлений через судину та відкритий на місці ураженого клапана, встановлений там, і він у людини виконує ту саму функцію, що й попередній, рідний. Це, зважаючи на вік пацієнта – 82 роки, значно зменшило ризик післяопераційних ускладнень. Пацієнт тієї самої доби вже ходив. На сьогодні він активно рухається по приміщенню, живе звичним життям. У пацієнта до того ж стоїть штучний водій ритму, раніше імплантований», – розповів директор кардіоваскулярного центру Костянтин Вакуленко.
Високовартісні розхідні матеріали та сам протез аортального клапана були забезпечені завдяки централізованим закупівлям Міністерства охорони здоров’я України. Через надзвичайно високу вартість самі пацієнти зазвичай не в змозі це придбати. Ринкова вартість клапана залежно від виробника становить від 600 тис. грн до 1 млн грн. Клапани, закуповувані гуртово Україною за кордоном, коштують приблизно 350 тис. грн.
«В Україні такі операції загалом виконують уже приблизно 10-15 років, але через високу ціну клапана лише по кілька на рік. Із 2022 року, незважаючи на повномасштабне вторгнення, ці клапани були внесені до номенклатури МОЗ для державних закупівель, і у 2023-му, 2024 роках їх придбавало ДП «Медичні закупівлі України» на замовлення міністерства: позаторік – 150 на Україну, торік – 170. Ми сподіваємося, що така закупівля продовжиться, тому що метод справді прогресивний», – пояснив Євген Люлька.
Підготовка до операції була тривалою – з осені 2024 року. Вона мала як матеріально-технічну складову, так і підготовку фахівців. Для такого втручання потрібна була відповідно навчена злагоджена команда. До бригади, яка виконувала операцію, ввійшли кілька анестезіологів, «відкритих» кардіохірургів, які, крім того, що забезпечували доступ до судин, мали бути готовими втрутитися, якщо щось піде не так, продовжити операцію традиційним шляхом, команда лікарів функціональної діагностики, які за допомогою УЗД оцінювали роботу клапана, команда інтервенційних хірургів, котрі, власне, і виконували втручання.
«Спочатку робиться невеликий розріз на нозі, виділяється артерія, клапан складається в тоненьку трубочку (6-7 мм) і під контролем рентгена заводиться через аорту в місце аортального клапана. Після цього він розширюється, розправляється й повністю починає виконувати функцію клапана. Зазвичай пацієнти після операції активізуються вже в день втручання. Добу чи дві вони перебувають в інтенсивній терапії під наглядом. Після цього ведуть активний спосіб життя. Операція доволі технологічна, але в кардіоваскулярному центрі є всі умови для її проведення. Є вся команда, підготовлена, готова робити такі операції на рутинній основі. Потрібні лише витратні матеріали», – зауважив лікар-хірург.
«Я народився в Лубнах під час німецької окупації 1942 року. Навчався в Лазірківській школі. Вступив у стоматологічний інститут у Харкові, там одружився, жив, працював – в обласній лікарні, потім в інших закладах в Україні та за кордоном. Я оперуючий стоматолог. Жив у Харкові на Холодній горі, на 12-му поверсі. Коли з початком повномасштабної війни почали літати та вибухати ракети й снаряди, довелося виїхати до двоюрідної сестри в Лубни. Я ліквідатор аварії на ЧАЕС, інвалід ІІ групи. Три роки тому мені поставили кардіостимулятор. Але почався стеноз – звуження аорти. Я мешкаю у квартирі на 5 поверсі. Мені було складно підійматися, задихався, причащалося серцебиття. Мені довелося звернутися до кардіолога в Лубнах. Там я зустрів прекрасного спеціаліста – Євгена Миколайовича Люльку. Він мені порадив поїхати сюди на таку операцію. Але потрібен був дорогий аортальний клапан. Завдяки адміністрації кардіоваскулярного центру, Полтавській та Харківській ОВА мені провели операцію. Дуже вдячний персоналу лікарні, це дуже чуйні, фахові люди», – поділився Станіслав Андрійович – пацієнт, якому провели унікальне для регіону протезування аортального клапана.
Проведення першої такої операції в Полтаві є значним досягненням для регіональної медицини. Воно відкриває нові перспективи для пацієнтів, які потребують сучасного лікування серцево-судинних захворювань. Водночас це свідчить про високий професійний рівень лікарів Полтавського кардіоваскулярного центру й ефективність державної підтримки у сфері охорони здоров’я. Завдяки впровадженню новітніх технологій дедалі більше пацієнтів отримуватимуть шанс на довше та якісніше життя без важких ускладнень серцевих захворювань.
Довідково
КП «Полтавський обласний клінічний кардіоваскулярний центр ПОР» – провідний медичний заклад регіону, що спеціалізується на діагностиці, лікуванні та хірургічних втручаннях при серцево-судинних захворюваннях. Центр активно впроваджує інноваційні методи лікування, надаючи пацієнтам доступ до сучасних медичних технологій.
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
