20 лютого – Лев Катальник: традиції та погодні прикмети

За церковним календарем православні згадують благовірного князя Київського Ярослава Мудрого, преподобного Агафона Києво-Печерського та преподобного Льва Катанського.

Князь Ярослав народився 983/985 року (за різними джерелами). Він був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира Великого. У 988 році, коли Володимир хрестив Русь, Ярослава і його братів також хрестили. Ярослав отримав у хрещенні ім’я Георгій (Юрій) – на честь святого великомученика Юрія Побідоносця.

За часів свого правління Ярослав Мудрий продовжив розпочату батьком розбудову Київської держави, і вона за Ярослава набула справжнього розквіту. Ось деякі з досягнень великого князя:
Ярослав Мудрий першим склав збірник законів на Русі, який складався з 18 статей. У цих законах було виявлено повагу до життя людини, прийняті раніше тілесні покарання і страту замінили на грошові штрафи та інші легкі покарання.

Князь Ярослав засновував школи при храмах, а також дбав про виховання духовенства. У Києві та в інших містах відкрили книжкові майстерні, де переписували священні та богослужбові книги, трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Також князь заснував першу в державі бібліотеку на території Софійського собору – у ній містилося понад 950 томів і вона мала власну книгописну майстерню.

Ярослав Мудрий завершив будівництво унікального храму святої Софії, саме місто за правління князя розвивалося дуже стрімко і стало одним із найбільших міст тогочасної Європи, наприклад, тільки в Києві налічувалося близько 400 храмів.

Благовірний князь наполягав на визнанні святими княгині Ольги, Федора та Івана, вшановував як святих свого батька Володимира та братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.

Князь Ярослав мав неабиякий авторитет і його можна сміливо назвати тестем Європи – його діти та онуки поріднилися з багатьма поважними королівськими родинами Європи. Сам князь був одружений зі шведською принцесою Інгігердою (Іриною у хрещенні). Київська держава зблизилася через династичні шлюби з Візантією, Польщею, Швецією, Норвегією, Францією, Угорщиною, Німеччиною.

Щоб уникнути братовбивчої війни за престол після його смерті, Ярослав склав заповіт дітям: «Ось я відходжу зі світу цього. А ви, сини мої, майте між собою любов, бо ви брати від одного батька й однієї матері. І якщо будете ви в любові між собою, то і Бог буде в вас, і підкорить Він вам супротивників під вами, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, в чварах сварячись, то і самі загинете, і землю батьків своїх і дідів погубите, що вони придбали її працею великою…»

Помер благовірний князь у Вишгороді 1054 року. Поховали Ярослава в саркофазі в Софії Київській. У 1930-х роках мощі князя було вилучено й описано, їхню долю досі не вирішено.

2008 року князя Ярослава канонізували, а 2016 року освятили на його честь престол храму Малої Софії – колишнього трапезного храму Софійської церкви.

Іменини сьогодні за церковним календарем відзначають Антон, Василь, Давид, Іван, Лев, Лука, Микола, Сергій, Федір, Пилип, Ярослав.

У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до благовірного князя Ярослава – просять молити Бога за Україну і за мир, додати розуму в смутні часи, зміцнити віру, зцілити тіло і дух.

За старовинною народною традицією сьогодні випікають круглі коржі-колобки, загадуючи при цьому єдине бажання – щоб усе «котилося до щастя».

За старих часів цього дня прощалися з зимою і востаннє каталися з гір на санчатах – звідси і назва свята «Катальник». Існувала прикмета, що чим далі віднесуть тебе санки, тим щасливішим і здоровішим ти будеш.

У церковне свято 20 лютого церква засуджує лайку і лихослів’я, брехню, заздрість і жадібність, зло, помсту, відчай. Не можна ображати кого-небудь серед людей і тварин, відмовляти в допомозі. Сьогодні не можна за народними прикметами сваритися, сперечатися, особливо з рідними, не слід планувати нові справи і давати обіцянки – буде важко виконати.

У народі 20 лютого – свято Лев Катальник, яке назвали так на честь преподобного Лева Катанського, пам’ять якого звершується сьогодні. Прикмети дня говорять про погоду: ворони купаються в калюжах – чекай тепла; почалося раннє тепло – найближчими тижнями може різко похолодати; випав сніг і не розтанув – може бути неврожай; сніг із дощем іде – до повені.

 

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014712″]

матеріал підготував/ла: Новини Полтавщини