12 січня в Україні відзначають День українського політв’язня
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
12 січня в Україні відзначають День українського політв’язня
Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена 1975 року з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали невипадково. 12-14 січня 1972-го радянська влада провела найбільшу репресивну акцію проти українських дисидентів. Масові затримання та арешти були помстою за їх боротьбу за незалежність України та творчість, що доводила міфічність ідеології радянської людини.
Саме цього дня у 1972 році розпочався “генеральний погром” українського шістдесятництва. Тоді були заарештовані всі відомі представники національно-демократичного руху України: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше — Ігор Калинець та інші. Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. За прагнення бути вільними Кремль карав суворо: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання — й виселені за межі Батьківщини — в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправлено до психлікарень.
Сьогодні російська влада повністю наслідує радянські методи боротьби з інакодумцями. Політв’язнями Кремля в останні два десятиліття, а особливо під час розв’язаної РФ жорстокої війни, стають переважно не активісти та діячі культури, як в 60-ті роки. Жертвами російської системи часто стають прості люди звичайних професій, що під час окупації знайшли мужність відчувати себе українцями й заявляти про це.
За інформацією ГО “Об’днання родичів політв’язнів Кремля”, наразі близько 300 політв’язнів утримуються в російських в’язницях у жорстоких умовах. Крім того, внаслідок російської збройної агресії в незаконному ув’язненні, часто без пред’явлення звинувачень, утримуються тисячі цивільних громадян України. Фактично вони також позбавлені особистої свободи з різних політичних мотивів, зокрема, й через небажання підтримувати окупаційний режим. Як і політв’язні, ці люди утримуються в нелюдських умовах, піддаються катуванням і різним формам насилля.
Документальний цикл про українських дисидентів від УІНП.
За матеріалами УІНП, Українська Гельсінська спілка з прав людини, ГО “Об’днання родичів політв’язнів Кремля”.
[wp_show_posts id=”1014712″]
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
