«Баланс», «Симбіоз», «Дружини», «І в горі, і … шототам»: у Полтаві вперше відбувся Фестиваль перших п’єс
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
«Баланс», «Симбіоз», «Дружини», «І в горі, і … шототам»: у Полтаві вперше відбувся Фестиваль перших п’єс
15-16 листопада в Полтаві вперше провели Фестиваль перших п’єс, представивши серед іншого результати роботи започаткованого цього року в Києві проєкту «Театр ветеранів», який планується масштабувати по країні.
Організаторами заходу виступили обласна військова адміністрація, Театр сучасного діалогу та полтавська філія Суспільної служби України в партнерстві з обласною філармонією, Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. І. П. Котляревського й місцевими театрами.
Упродовж двох днів у межах фестивалю представили тексти з проєкту «Театр ветеранів», заснованого спільно Театром драматургів і ТрО Медіа. Під час реалізації цього проєкту, нагадаємо, ветерани й цивільні особи навчались написанню п’єс, створювали їх, відтак вони були презентовані в столиці, у Театрі драматургів. Надалі ці роботи покажуть в інших регіонах. І першою такий фестиваль прийняла Полтава.
«Маємо надію, що ми будемо філією Театру ветеранів у цьому місті, – зазначила драматургиня, керівниця Театру сучасного діалогу в Полтаві, співзасновниця Театру драматургів у Києві Ірина Гарець. – Якщо все буде добре, почнемо таку ж роботу з ветеранами Полтавщини, потім проводитимемо свій, полтавський, фестиваль текстів цих ветеранів».
Розмістити Театр ветеранів в обласному центрі планується на базі бібліотеки ім. І. П. Котляревського.
«Така форма, яка стосується соціальної адаптації шляхом театрального мистецтва, дуже важлива, тому що фантазії цивільних людей, які базуються на повідомленнях засобів масової інформації, дуже далекі від того відчуття, яке наші хлопці, військові, переживають на лінії зіткнення, у зоні бойової взаємодії. Хто не відчув, той не пізнав. Нам необхідна ця платформа. Вона важлива, вона медійна, вона має популяризувати, що кожен ветеран – це не просто член суспільства, громади, а це та людина, яка має досвід, яка має бути постійно в комунікації для того, щоб ми разом могли формувати нову нашу, українську, культуру», – сказав заступник начальника ОВА Антон Чубенко.
Поки в Полтаві немає свого Театру ветеранів, увазі публіки було представлено чотири п’єси від столичних авторів: дві від військовослужбовців («Баланс» Аліни Сарнацької, «І в горі, і … шототам» Максима Девізорова), дві від цивільних осіб («Дружини» Вишні Вишневої, «Симбіоз» Людмили Костюкової).
«Ідея написання п’єси в мене виникла вже давно. Це історія виходу з Ірпіня в перший день окупації. Це моя особиста історія, зокрема про те, як я навчилася за роки повномасштабної війни захищати свої кордони, особисті кордони», – поділилася учасниця проєкту «Театр ветеранів» Людмила Костюкова.
Власне, темі війни були присвячені всі тексти, презентовані в межах полтавського фестивалю.
«Я написала п’єсу, із якою перемогла у двох професійних драматургічних конкурсах цього року. Я ніколи не думала про театр, не була до нього дотична. Але мені запропонували приєднатися до школи. Ми мали, можливо, найкращих менторів у країні. Наприклад, Максим Курочкін, відомий український драматург. Він неймовірний! Я насправді очікувала від себе набагато менше, ніж він від мене. Він – той ментор, який відкриває твій світ. Я хотіла писати й писала, але для мене максимумом було щось ринкове, модне. А потім з’явився Максим, почав навчати мене: «Пиши для вічності». Якісь такі речі, які здаються смішними. Але він у це вірить і надихає нас. Я писала те, що знаю, розумію, що болить, як мене навчили, як мене змотивували. Ця, привезена, п’єса – про жінку, яка служить в армії та втрачає побратимів. На її написання пішло близько трьох днів. Інші, які за навчальною програмою, створювала довше. Але чомусь перемогла та п’єса, яку я писала швидко й не так правильно, не так стараючись, як інші», – розповіла ветеранка, перша випускниця школи Театру ветеранів у Києві Аліна Сарнацька, яка долучилася до армії, до 241-ї бригади ТрО, у березні 2022 року.
Створені випускниками школи Театру ветеранів твори читали не самі автори. Їх представили актори Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя, Полтавського академічного обласного театру ляльок, театру «Малафея» й Театру сучасного діалогу. І не тільки через професіоналізм останніх. Описане у текстах для авторів – це особистий біль.
«У військових це взагалі такі щемливі, дуже болючі тексти. Але в Театрі ветеранів є лозунг: «Світ має побачити боротьбу України очима її захисників». Тому ці тексти важливі. Їх важливо почути, прийняти й зрозуміти, як жити далі», – зауважила Ірина Гарець.
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
