Від Вуханя до ФЛіРТу. Чому штами коронавірусу називають саме так?

Майже 4,5 роки минуло з моменту реєстрації першого випадку COVID-19 в Україні. За цей час пандемія значно змінила свій характер, але захворювання не зникло, ставши радше сезонним, подібно до грипу.

Про це повідомляє МОЗ України.

Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило оновлені рекомендації щодо вакцинації:

• Особам віком до 75 років та без супутніх захворювань рекомендовано отримати одну дозу вакцини без ревакцинації.
• Людям з груп ризику потрібна ревакцинація кожні 6-12 місяців.

 

За роки пандемії вірус SARS-CoV-2 постійно мутував, породжуючи нові варіанти. Система найменування штамів пройшла кілька етапів еволюції:

1. Спочатку використовувалися літерно-цифрові позначення (A.1, B.2.27, B.1.351).
2. Потім з’явилися “географічні” назви, як-от “британський” чи “південноафриканський” варіант.
3. У 2021 році ВООЗ запровадила систему з використанням грецького алфавіту (Альфа, Бета, Гамма, Дельта).
4. З появою Омікрону система ускладнилася через велику кількість субваріантів.
5. З’явилися неофіційні назви, як-от “Кракен” (XBB.1.5) та “Пірола” (BA.2.86).

 

Цікаво, що останній відомий субваріант отримав назву “ФЛіРТ” (FLiRT). Це абревіатура, що позначає специфічні мутації в шиповому білку вірусу (F456L, V1104L і R346T). Вчені припускають, що ці мутації дозволяють вірусу краще уникати імунної відповіді організму.

Варто зазначити, що деякі літери грецького алфавіту не використовувалися для назв варіантів через можливу плутанину (наприклад, Nu, що звучить як “новий”) або чутливість (Xi, що збігається з прізвищем президента Китаю).

МОЗ України наголошує на важливості дотримання рекомендацій щодо вакцинації та закликає громадян залишатися пильними, незважаючи на зміну характеру пандемії. Хоча COVID-19 став більш передбачуваним, він все ще залишається потенційно небезпечним, особливо для вразливих груп населення.

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014712″]

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко