До акцій “Не мовчи! Полон вбиває!” долучається все більше полтавців
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
До акцій “Не мовчи! Полон вбиває!” долучається все більше полтавців
8-10 березня в 16 містах України відбулася чергова акція на підтримку військовополонених із Маріупольського гарнізону “Не мовчи! Полон вбиває!”. Долучилися до неї й у Полтаві. Цього разу – уже втретє.
Сьогодні опівдні учасники акції зібралися в Корпусному парку. Вони тримали в руках плакати з написами: “Скільки ще мені чекати друзів?”, “Вони досі в полоні!”, “Не мовчи! Будь голосом полонених!”, “Полон = пекло”, “Де Азов?”, “3-тя весна в полоні?! Free Azov!”, “Свободу нашим полоненим” та ін., несли на собі й у руках прапори України та підрозділів, військові з яких до сьогодні залишаються бранцями рф. Цього разу до заходу долучилося близько сотні людей: рідних і близьких воїнів із Маріупольського гарнізону й не тільки, звичайних містян, жителів Полтавського району, військовослужбовців. Серед них – чимало молоді.
“Я вважаю, що байдужість дійсно вбиває. Не можна просто сидіти вдома й робити вигляд, наче у твоїй країні нічого не відбувається. У нас війна. Кожного дня гинуть кращі хлопці. Кожного дня від тортур, на жаль, гинуть хлопці в полоні. Я знаю, тому що в мене також друзів закатували до смерті. Деяких убили в Оленівці. Тому ми повинні долучатися, – сказала учасниця заходу-нагадування Олександра Каладжиєва. – Ця акція розрахована на всіх. На українців, які можуть стати голосом полонених. Звичайно, ми хочемо, щоб міжнародна спільнота теж долучилася й намагалася хоч щось зробити для наших полонених. Ті умови, у яких вони перебувають, – це просто жах. В одного мого друга через пів року після полону зупинилося серце. Розумієте?! Людина пройшла “Азовсталь”, людина пройшла дев’ять років війни, вийшла з полону і… Молодий хлопець просто помер удома, тому що його серце не витримало. А це все результат того, що він пережив у полоні…”
“Їх там катують. Ми знаємо випадки, неодноразові, що повертають закатованих. Це була й Оленівка. І так є приклади, що повертають тіла з полону. Наших полонених багато зараз судять. Вироки (там страшні цифри просто!) – від 20 років і більше аж до довічного ув’язнення. За що? За те, що вони боронили свою країну?! Це в голові не вкладається, як таке взагалі можливо, – наголосила організаторка акції Тетяна. – Ми хочемо повернути тих, кого можна ще врятувати. Виходимо, щоб кричати на весь світ, щоб наші герої повернулись скоріше додому, що в нас є така проблема. Ми хочемо, щоб нас почули. Два роки полону – це занадто багато!”.
Учасники акції-нагадування пройшли ходою від Корпусного парку спочатку до будівлі олтавської міської ради, а потім до обласного театру ім. М. В. Гоголя. Вони активно вигукували гасла, які привертали увагу перехожих. Люди знімали ходу на смартфони, дехто долучався до акції, водії сигналили її учасникам, висловлюючи таким чином свою підтримку.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
