На Полтавщині за рік розглянули 1746 заявок роботодавців щодо проведення періодичних медоглядів працівників, – Вікторія Полєнова

На Полтавщині за рік розглянули 1746 заявок роботодавців щодо проведення періодичних медоглядів працівників, – Вікторія Полєнова

Минулого року управлінням інспекційної діяльності у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці забезпечено участь в організації періодичних медичних оглядів працівників за 1746 заявками роботодавців, з них 810 – щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду.

Про це на брифінгу 8 лютого розповіла начальниця відділу з питань гігієни та атестації робочих місць управління інспекційної діяльності у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Вікторія Полєнова.

“Протягом 2023 року Управлінням забезпечено участь в організації періодичних медичних оглядів працівників за 1746 заявками роботодавців, з них 810 – щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду. Статтею 17 Закону України “Про охорону праці” визначено, що для певних категорій працівників, зокрема, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року роботодавець або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити фінансування та організацію проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів”, – розповіла Вікторія Полєнова.

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

– визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

– виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

– своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

– забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

– вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

– розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров’я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

– проведення відповідних оздоровчих заходів.

“Державними санітарними нормами та правилами “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України № 248 від 08.04.2014, визначено, що шкідливі умови праці – стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий”, – розповіла Вікторія Полєнова.

Шкідливими виробничими факторами можуть бути:

1) фізичні фактори;

2) хімічні фактори;

3) біологічні фактори;

4) фактори трудового процесу.

Встановити шкідливі умови праці можливо за результатами гігієнічних дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу, які проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці і МОЗ в порядку, визначеному Мінсоцполітики разом з МОЗ.

“Протягом 2023 року проведено 29 позапланових заходів державного нагляду (контролю). Під час перевірок виявлено порушення Порядку проведення медичних оглядів працівників. Наприклад, був зафіксований випадок, коли роботодавець проводив медичний огляд без погодження документів з Управлінням”, – зазначила Вікторія Полєнова.

Згідно з Порядком роботодавець або його представник повинні надати до територіального управління Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду.

До заяви додаються:

– витяги зі штатного розкладу з переліком структурних підрозділів та всіх професій;

– дані лабораторних досліджень умов праці по всім професіям з визначенням усіх шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.

Після розгляду наданих документів фахівці відділу з питань гігієни праці територіального управління Держпраці за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи складають Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам.

“На підставі Акту роботодавець упродовж місяця складає поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам та погоджує їх у територіальному органі Держпраці. Далі роботодавець укладає договір про проведення медогляду з закладом охорони здоров’я, який має другу, першу або вищу акредитаційні категорії, ліцензію на здійснення медичної практики, у якому створено комісію з проведення медичних оглядів, а лікарі пройшли підготовку з професійної патології”, – зазначила Вікторія Полєнова.

Після укладення договору з роботодавцем заклад охорони здоров’я складає план-графік проведення медичного огляду працівників підприємства та погоджує його із роботодавцем та територіальним управлінням Держпраці. Роботодавець має забезпечити проведення лабораторних досліджень на конкретних робочих місцях, своєчасну та організовану явку працівників на медогляд та обстеження. Також, роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток та за результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією.

“Психосоціальна підтримка на робочому місці має ґрунтуватися на письмовій політиці підприємства. Політика – це гарний спосіб розпочати розмову про ментальне здоров’я та продемонструвати готовність забезпечити психосоціальну підтримку працівників із боку керівництва. Ще раз пропоную роботодавцям та працівникам отримувати інформацію щодо роботи Держпраці, яка розміщується на офіційних вебресурсах Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, на яких можна знайти і приклад письмової політики підприємства з психосоціальної підтримки на робочому місці”, – розповіла Вікторія Полєнова.

 

 

фото: Олег Дубина / “Новини Полтавщини”


 

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: