Підсумки виконання першого етапу деколонізаційного закону на Полтавщині

28 січня завершився перший етап виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».  У межах цього етапу, протягом півроку (з 27 липня 2023 року, коли закон набув чинності і до 27 січня 2024 року) міські, сільські селищні ради своїми рішеннями мали позбавитися від маркерів російської імперської політики. Адже очищення українського публічного простору від цієї імперської символіки є складовою ментального спротиву агресору. Тож у цьому дописі підбиваємо перші  підсумки реалізації Закону на Полтавщині.

У ньому визначено процедури і чіткі терміни, впродовж яких Україна повинна позбутись російської імперської символіки. Закон охоплює сфери публічного простору, топоніміки, назв юридичних осіб, пам’ятників, пам’ятних знаків і знаків для товарів і послуг; визнає злочинною та засуджує російську імперську політику; забороняє пропаганду символіки російської імперської політики, визначає порядок ліквідації такої символіки з публічного простору; забороняє присвоєння назв, які пропагують  символіку російської імперської політики та сучасної РФ як держави-агресорки, географічним обʼєктам, юридичним особам та обʼєктам права власності.

 

Протягом 2022-2023 років від дня початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну почалася стихійна і активна кампанія звільнення українського суспільства від російського імперського спадку. Як і в усій Україні, на Полтавщині з ініціативи органів місцевого самоврядування було демонтовано 54 обʼєкти. За темпами деімперіалізації та дерусифікації Полтавщина вийшла у всеукраїнські лідери та за версією громадського проєкту «Деколонізація. Україна» область посіла 5-е місце.

Якщо говорити про перейменування топонімічних назв у межах населених пунктів, слід зазначити, що протягом 2022-2023 років в області органами місцевого самоврядування перейменовано 2028 об’єктів топонімії у населених пунктах (понад 72%). Зокрема, у Лубенському районі – 318, у Миргородському районі – 509, у Полтавському районі – 700, у Кременчуцькому – 501.

Станом на 28 січня 772 лишаються не перейменованими. Російська імперська доба залишила на Полтавщині цілий вінок слави «руского міра», який буйним цвітом квітнув у назвах вулиць, провулків, площ тощо.

Отже, фаворитом у назвах був Юрій Гагарін (330 назв). Також в області було топонімів: 194 – Першотравневих (1 травня), 128 – Пушкіна Алєксандра, 90 – Мічуріна Івана, 82 – Чкалова Валєрія, 72 – Ватутіна Ніколая, 70 – Горького Алєксєя, 52 – Комарова Віктора, 39 – Кошового Олега, 38 – Маяковського Владіміра, 31 – Лермонтова Міхаіла, 29 – Космодемʼянської Зої, 22 – Макаренка Антона, 18 – Кутузова Міхаіла, 18 – Убийвовк Лялі, 16 – Партизанських, 12 – Толстого Льва, 4 – Московських.

Під час перейменування топонімів відбувалося також приведення назв до вимог українського правопису, керуючись законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Якщо з питанням перейменуванням урбанонімів ситуація зрозуміла та передбачувана, то вилучення з публічного простору матеріальних обʼєктів потребує певних фінансових видатків, а також дотримання певних процедур, повʼязаних з вилученням памʼяток історії та архітектури з різних державних та місцевих реєстрів.

Отже, у 2022-2023 роках в області демонтовано 54 пам’ятники, погруддя, пам’ятні знаки, пам’ятні дошки, написи тощо (23,1%). Належить прибрати з публічного простору або провести реконструкцію ще 180 об’єктів. Окремі пам’ятники є капітальними спорудами великого розміру, демонтаж та/або переміщення яких потребує фінансових видатків та є технічно складним.

Також, окрім питань перейменування назв у населених пунктах та демонтажу матеріальних об’єктів, належить перейменувати низку населених пунктів. На жаль, керівництво деяких громад разом з депутатами саботують вимоги чинного законодавства у цій сфері. Невідомо, які мотиви спричиняють таке ставлення місцевих чиновників, але ж все одно населені пункти, які мають бути перейменовані, будуть перейменовані.

Процес деколонізації публічного простору  передбачено декілька етапів. Як зазначалося вище, у місцевих рад було 6 місяців, аби вилучити з публічного простору назви та пам’ятники, присвячені російським імперським діячам та географічним об’єктам країни-агресора. Тепер ці  повноваження переходять до голів громад, які повинні їх виконати протягом наступних 3 місяців – з 27 січня до 27 квітня 2024 року. Водночас, не буде порушенням закону, якщо рішення ухвалять місцеві депутати колегіально-на сесіях рад. Якщо ж ні сесіях рад, ні голови громад своїми розпорядженнями не усунуть символіку російської імперської політики, то цю функцію виконають обласні адміністрації протягом наступних 3-х місяців-з 27 квітня по 27 липня.

Верховна Рада України за поданням органів місцевої влади має привести у відповідність до Закону назви населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики, а також русифіковані назви. Нові назви мають обрати мешканці громад. У разі, якщо такі дії не будуть вчасно вчинені на місцевому рівні, то за поданням Українського інституту національної памʼяті буде змінено недеімперіалізовані назви. Ключовою датою реалізації вимог Закону є 27 липня 2024 року.

Для тих, кого цікавить ця тема, пропонуємо ознайомитися зі Збірником матеріалів, рекомендацій і документів щодо виконання вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», розроблених фахівцями Українського інституту національної пам’яті (УІНП) https://goo.su/Fg4MItH. У збірнику міститься інформація, яка детально пояснює, чому усунення імперських стереотипів, міфів, наративів і маркерів зі свідомості українців та нашого публічного простору сьогодні є питанням національної безпеки. В основній частині видання вміщено інформацію про те, як з’ясувати належність тих чи інших об’єктів до пропаганди російської імперської політики, визначитися із виконавцями і термінами реалізації та винятками Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

 

 

 

Полтавський офіс УІНП

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014722″]

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко