У Полтаві відбувся ювілейний вечір почесного краєзнавця України Миколи Пшинки
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. П. Котляревського відбувся творчий вечір із нагоди 70-річчя невтомного краєзнавця, дослідника історії Котелевщини Миколи Пшинки.
Завадити зустрічі ювіляра із колегами-краєзнавцями, людьми, котрих цікавить минувшина, надбання рідної землі, не змогли ні сніг, ні дощ, ні вітер. Як зауважив голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та член правління НСКУ Олексій Нестуля, треба знати котелевців, знати краєзнавців, щоб бути впевненим: захід відбудеться за будь-якої погоди. Як, власне, і сталося.
У колі друзів, однодумців, таких же залюблених у свою справу краєзнавців, як ювіляр, вечір пройшов тепло, душевно, із цікавими історіями, жартами та, звісно, подарунками. Найперше Миколі Пшинці було вручено свідоцтво НСКУ про те, що за значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини й природних скарбів України йому як дослідникові, громадському діячеві, авторові наукових праць краєзнавчого характеру присвоєно звання “Почесний краєзнавець України”.
“Таке визнання засвідчує високий професійний рівень і любов до рідної землі, – сказав Олексій Нестуля. – Слово Миколи Васильовича, слово краєзнавця може бути сильнішим за БпЛА. Воно влучає в серце й ворогів, і патріотів України. Кожен по-різному реагує на це влучання. Українці стають сильнішими від відчуття того, що вони на своїй рідній землі. А вороги, можливо, задумаються, що тут роблять, кого хочуть визволити від кількасотрічної історії, яка закарбована у величних архітектурних спорудах, які знає увесь світ, і тих людях, які їх творили, творили історію існування всього українського народу. Щира подяка за таку невгамовність, незаспокоюваність, любов до рідного краю та України”.
Як зазначила членкиня Національної спілки краєзнавців України Ірина Петренко, дослідженнями рідного краю Микола Пшинка займається вже багато років, і сфера його інтересів стосується практично всіх сторін життя Котелевщини. Це і природа, і люди, і культура, і історія науки, медицини, освіти, музейницької справи. Микола Васильович створив Музей історії освіти Котелевського краю, написав низку наукових праць, які користуються популярністю серед читачів різного віку. Ці друковані видання, до речі, ювіляр представив цього дня своїм колегам, розповівши історію створення книг або цікаві моменти, пов’язані з ними. У подарунок від присутніх теж отримав кілька цікавих краєзнавчих розвідок.
Як людина активна, Микола Васильович – завжди в пошуку, ініціює багато заходів, має багато творчих ідей і проєктів. У цьому, як зізнався, наслідує, напевно, кількох людей.
“Мій батько цікавився всім. Він не міг, поїхавши в обласний центр, не привезти 10-15 книг. Мабуть, у селі в нас найбільша бібліотека була. Хоча в дитинстві читати – це була господня кара. Я досі не розумію, як я не то, що читаю, а ще й щось написав. Це материн вплив… Світ краєзнавства. Як вода в річці затягує, так і світ краєзнавства. Мені довелося працювати в Києві, у бібліотеці ім. В. І. Вернадського, у Харкові, в архіві, у Полтаві, Охтирці тощо. У нас район дуже специфічний. Я заздрю тим районам, які постійно були незмінними. Котелевський – розірваний в історичному просторі… Дореволюційний період – Харківська губернія, Охтирський повіт і Богодухівський. У 1920-х роках, окрім Котелевського, виникає ще Рублівський район. Були ми й у Чутівському районі, Диканському, Зіньківському та ін. І архівні матеріали дуже розпорошені… Мені доводилося їх по маленьких дрібничках збирати. У мене купа записників. Збираю матеріал на чергову книгу. Тож читати я читав дуже багато останніми роками, цікавився історією. Завдячую ще Василеві Костюку, що мене ще дуже схилив до краєзнавства. Він був самоуком. Знав місцевих людей, збирав перекази, записував тощо. Працював у місцевій газеті, усі ці матеріали друкував. Вони всі в мене є. На цих матеріалах, мабуть, зростав і мій інтерес. Перед пенсією в мене виникла чомусь ідея: на комп’ютері набрав, роздрукував десять штук «Природа Котелевщини» (я сам географ за фахом), роздав. Минув час. Але я не вгомонився, продовжив дослідження…”, – розповів краєзнавець.
Довідково: Микола Пшинка народився в селянській родині на Харківщині, але вже понад 40 років проживає на Полтавщині, у районі, звідки родом його мати. У минулому чоловік працював учителем, інспектором, начальником районного відділу освіти, директором позашкільного дитячого закладу. Має у своєму доробку численні публікації в Котелевській районній газеті «Народна трибуна» та обласних ЗМІ. Його статті присвячені історії освіти на Котелевщині, видатним персоналіям краю та ін. За свою працю неодноразово отримував нагороди. Микола Пшинка – лауреат обласної премії ім. Петра Ротача та районної премії ім. Юрія Андрушенка. Також одержав літературно-мистецьку премію ім. Володимира Малика.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
