“Історії Голодомору”: у Полтаві провели вечір, приурочений до 90-х роковин геноциду українського народу
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка відбувся тематичний захід «Історії Голодомору», приурочений до 90-х роковин геноциду українського народу 1932-1933 років, спричиненого голодом, штучно викликаним радянською владою в Україні.
Викладачка Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, акторка Ольга Чернявська під музичний супровід тріо бандуристок «Срібні струни» Полтавської дитячої музичної школи №1 ім. Платона Майбороди представила присутнім історії трьох родин: письменника-фантаста, політичного й громадського діяча, одного з засновників Української Гельсінської групи Олеся Бердника, якому в листопаді 1932-го було п’ять років; Галини Плаксій, яка є мамою української поетеси, громадської діячки, викладачки, членкині Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів Наталки Поклад і яка пережила Голодомор, коли їй було шість, а також українського письменника, публіциста, члена Спілки письменників України Сергія Плачинди, якому 1932-го було лише чотири.
Часом у повній тиші, а часом під тужливі мелодії падали в зал важкі слова, змальовуючи жахливі картини геноциду майже сторічної давнини. В озвучених спогадах ішлося про те, як у людей забирали з хат усі продукти й реманент, навіть горщики з їжею, що варилася в печі, як потай вчили розрізняти на базарі, де яловиче м’ясо, а де людське, як пухли чи божеволіли від голоду, як збирали на вози по хатах і під парканами тих, хто помер, і відправляли для поховання, як батьки та інші члени родини намагалися врятувати дітей, часто жертвуючи на це своє життя, як вимирали українські села, а ті, де жили переважно росіяни, навіть гадки не мали про голод…
За словами першого заступника Полтавського міського голови Валерія Пархоменка, 90 років тому в нашому регіоні померло більше мільйона людей. Для порівняння: на сьогодні в області проживає приблизно півтора мільйона осіб. Тобто населення Полтавщини було практично знищене…
Наприкінці заходу до неба злетіли щирі слова молитви українського воїна «Побудь мій Боже, отут, зі мною…», пам’ять загиблих через геноцид українців присутні вшанували хвилиною мовчання.
Полтавців закликали 25 листопада, о 16:00, запалити у своїй домівці свічку на згадку про тих, кого 90 років тому вбила радянська влада.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
