Базова, опорна та фабрика-кухня: як реалізують реформу шкільного харчування на Полтавщині
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У межах реформи шкільного харчування у Полтавській області планують створити у навчальних закладах 23 базові кухні, 2 — опорних та фабрику кухню.
Про це 8 листопада на пресконференції щодо реформи харчування в школах Полтавської області розповіли директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА Євген Кончаковський та заступник директора департаменту освіти Полтавської міської ради, член робочої групи впровадження стратегії реформи шкільного харчування при ОПУ Леся Марталішвілі.
“Реформу системи шкільного харчування було започатковано у 2020 році за ініціативи Першої леді Олени Зеленської. Того ж року була ухвалена обласна програма “Дітям Полтавщини якісне харчування” на 2021-2024 роки. Протягом останніх двох років програма не виконувалась, адже кошти були спрямовані на інші потреби, зокрема допомогу ЗСУ, облаштування укриттів. Але ще у 2021 році на умовах співфінансування (70% – з обласного, 30 % – з місцевого) було придбано 37 параконвектоматів, 84 універсальних машини різних типів”, – зазначив Євген Кончаковський.
Він зауважив, що у межах реформи шкільного харчування діятиме базова, опорна та фабрика кухня.
На базовій кухні готують їжу виключно для вихованців навчального закладу, на базі якого вона діє. У межах реформи оснащення новим обладнанням, персоналом таких кухонь дозволить якісно, швидко та економічно обґрунтовано забезпечувати харчування дітям.
Опорна кухня передбачає виготовлення їжі в одному із закладів, потім швидке перевезення у відповідних ємностях, які дозволяють зберігати температуру, на невелику відстань ( у межах громади, міста чи селища). Така кухня може забезпечити харчуванням близько 1,5 тисячі дітей.
Кухня-фабрика може одночасно приготувати від 8 до 12 тисяч порцій їжі, які методом швидкого охолодження та у спеціальних термобоксах їх доставляють у заклади освіти, розташовані на відстані до 50 км. Подібну практику давно запровадили в європейських країнах. За словами Євгена Кончаковського, фабрику-кухню планують збудувати і на Полтавщині.
“Це ті проєкти, які ми хочемо реалізувати у Полтавські й області. Крім того, за кошти іноземних інвесторів плануємо реалізувати 23 проєкти у 17 громадах щодо створення базових кухонь (передбачають заміну всього обладнання), а також два проєкти у двох громадах щодо створення опорних кухонь”, – поінформував Євген Кончаковський.
У жовтні цього року була затверджена Стратегія реформування системи шкільного харчування. Як зазначила Леся Марталішвілі, прийняття цього документу є одним з найважливіших кроків в процесі зміни та переформатування системи організації харчування в закладах освіти та забезпечення дітей якісною та поживною їжею. На найближчі роки вона має стати дорожньою картою реалізації реформи для всіх її учасників – від центральних органів виконавчої влади до представників органів місцевого самоврядування. На її основі громадами можуть розробити регіональні стратегії впровадження змін на місцях.
“Стратегія передбачає чотири основні позиції, над якими мають працювати як центральні органи виконавчої влади, так і місцеві. Для подальшої реалізації реформи важливо, щоб громади мали фінансовий капітал, але це не єдине що залежить від них. Перша статегічна ціль реформи направлена на те, щоб підвищити інституційну спроможність тих управлінців, представників місцевої влади, які відповідають за впровадження цієї реформи. Тому проводимо обласні форуми. Не менш важливими є і матеріальна база (обладнання, на якому готується їжа для школярів), кадровий потенціал та комунікації”, – розповіла Леся Марталішвілі.
Зокрема, з червня вже стартувало навчання для кухарів.
“Для того, щоб навчання було якісним, у кожному регіоні створені кулінарні хаби, де сконцентровані усі наявні види сучасного обладнання, щоб приготувати якісну та корисну їжу забезпечують. Навчання у цих хабах відбувається каскадним методом”, – зазначила Леся Марталішвілі.
Директор Департаменту науки та освіти ОВА додав, що в області кулінарний хаб працює з червня цього року у Кременчуці, на базі Центру профтехосвіти №1.
“Вже пройшли навчання 25 майстрів виробничого навчання. Провести навчання для працівників харчоблоків плануємо наступного року. Курс навчання триває два тижні”, – зазначив Євген Кончаковський.
Крім того, у межах реформи харчування у навчальних закладах впроваджують систему контролю безпеки харчування НАССР, яка передбачає контроль за якістю продуктів на всіх етапах їх виробництва.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
