Як шведи та українці співпрацювали напередодні Полтавської битви – 315-та річниця договору між Карлом XII та Мазепою
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
За півроку до Полтавської битви Карл XII та гетьман України Іван Мазепа підписали договір про військово-політичний союз проти московського царя Петра I. Це відбулось 29-30 жовтня 1708 року у селі Гірки що на Чернігівщині.
Напередодні 315-й річниці укладення союзу в музеї історії Полтавської битви відбувся науково-просвітницький захід, присвячений діям союзників протягом 1708-1709 років.
Історики, краєзнавці, музейники, студенти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка ознайомилися з дослідженнями науковців музею.
За допомогою онлайн зв’язку в заході взяла участь і шведсько-українська дослідниця історії Marina Trattner (Марина Траттнер). Вона – українка, яка працює юристкою у Швеції. Пані Марина розповіла про свої знахідки: нові та ті, про які розповідається у її відомій книзі «Скарби шведських архівів».
Вона досліджує унікальні артефакти, які зберігаються у шведських архівах. Зокрема, це автентичні документи канцелярії гетьмана Мазепи, запорізьких козаків, їх особисті щоденники та листи. Все це збереглось завдяки українським емігрантам, які оселились у Швеції після Полтавської битви.
Як приклад, дослідниця навела нещодавню подію пов’язану з XVIII століттям.
Йдеться про подарунок прем’єрки Швеції Магдалена Андерссон, який вона зробила 4 липня 2022 року Президенту України Володимиру Зеленському. Це – копія листа Карла XII від 1711 року. У ньому він визнає Україну як незалежну державу.
У Національному архіві Швеції зберігають оригінал листа, який пані Марина разом із іншими істориками знайшли та дослідили.
У цьому документів король дає накази своєму представнику у Стамбулі щодо відстоювання у переговорах з турецьким султаном прав України.
«У пункті п’ятому він пише, – процитувала на заході Марина Траттнер. – «Водночас він має наполягати на тому, щоб ця Стаття, яка затверджує свободу України і всіх Запорожців, негайно ж і повністю стала чинною … щоб народ, який описаний вище, одразу ж отримав статус незалежної Держави, і більше ніколи і жодним чином не був під послухом Царя чи його протекцією».
Цей документ, за словами дослідниці шведських архівів, став ще одним свідченням у комплексі відповідних оригінальних документів, які підтверджують зміст і факт існування договір про військово-політичний союз між Карлом XII та Мазепою 1708 року.
Сам документ не зберігся, адже був втрачений під час відступу шведів з під Полтави. Це і досі використовують як аргумент ті, хто сумніваються у факті підписання такого договору.
Пані Марина сказала, що об’єктивне вивчення цього питання тривалий час гальмувались тією ж Росією. Причому почалось це ще з часів Великої Північної війни (1700-1721). Її кульмінацією була Полтавська битва.
«Треба пам’ятати, що всі поштові зв’язки між Україною та рештою Європи з середини вересня 1708 року були повністю відрізані, – сказала пані Марина. – Я знайшла лист Карла XII від 31 березня 1709 року в якому він написав: «Ми живемо поза межами світу». У них [шведів] не було можливості надіслати документи, тому що московити їх оточили, щоб вони не могли надіслати документи в Швецію».
Дослідниця зі Швеції висловила і свою думку щодо тактики випаленої землі, яку наполегливо застосовував цар в Україні: «Петру I дали пораду – ти можеш спалити половину своєї країни, але не відступай … І зроби так, щоб у Карла XII не було можливостей прогодувати свою армію. Такі поради дали царю представники Англії, Голландії, інших країн, які підтримували московитів на той час».
Пані Марина розповіла і про матеріали стокгольмської преси 1709 року про приєднання до союзного війська запорожців на чолі з Костем Гордієнком, а також розповіла про відомі їй факти щодо співпраці армії Карла XII з українськими воїнами. На її думку, шведи цінували співпрацю з козаками, особливо майстерність їх снайперів.
Водночас дослідниця нагадала, що шведсько-московське протистояння викликало братовбивчу війну між українцями, адже вони воювали і за Карла XII і за Петра І. Про це, зокрема, йдеться у спогадах одного зі шведів, які вона перекладала. Він був учасником Полтавської битви й писав про участь у ній козаків.
«Він описує, що 20 тисяч українських козаків було у складі російської армії, тобто з того боку вони воювали активно. А козаки, які були з нашого боку, вони брали участь у сутичках до Полтавської битви. Те що я знайшла говорить, що вони брали участь у певних виїздах проти таборів ворога до Полтавської битви. А про їх безпосередню участь у цій події я поки що [свідчень] не знайшла», –розповіла Марина Траттнер.
Вона пообіцяла, що ретельно дослідить проблеми участі, або неучасті українців на боці Карла XII безпосередньо у Полтавські битві. Пані Марина запропонувала зустрітися знову, щоб поділитися результатами своїх досліджень.
Таку ініціативу підтримали організатори заходу – співробітники Державного історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви». Вони подякували Марині Траттнер за її роботу, яка допомагає заповіднику, частинного якого є музей Полтавської битви, досліджувати співпрацю шведів та українців під Полтавою.
Про це розповіли заступниця директора заповідника Людмила Шендрик і науковий співробітник заповідника Сергій Макаренко.
Зокрема, за допомогою досліджень шведських архівів, карт вони встановили місце розташування шведської кінноти напередодні битві – між Пушкарівкою та Рибцями. Останні археологічні дослідження доводять, що там ймовірно таборились і козаки.
За словами полтавських дослідників безперечна участь козаків у шведській облозі Полтави, яку московити захопили ще за чотири місяці до Полтавської битви.
Козаки воювали у районі села Жуки, де була штабквартира Мазепи. Здійснювали вони спільні військові рейди з району Кобищанів. Там розташовувалась штаб-квартира Карла XII, табори його армії та козаків.
Карти та свідчення допомогли співробітникам музею Полтавської битви встановити місце поранення Карла XII незадовго перед вирішальним боєм. Сталось це у селі Нижні Млини під час спроби московитів перейти через річку Ворскла. Тоді порятункові короля посприяли козацькі снайпері.
Під час науково-просвітницького заходу у музеї Полтавської битви Марина Траттнер сказала, що шведи нині «дуже сильно підтримують України».
«Якщо шведи хочуть провести паралелі з минулим, вони досліджують свої оригінальні документи в архівах, – сказала пані Марина. – Вони бачать, без інтерпретацій росіян, як все відбувалося насправді. Вони бачать, що історія повторюється. Вони бачать, що українці намагаються вибороти свої землі від окупантів, тобто ілюзій і віри в російсько-московитську пропаганду взагалі немає».
На підтвердження цих слів, директорка Державного історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» Наталія Білан сказала:
«У нас давні зв’язки з товариством військової історії Швеції. І ось напочатку червня цього року їх делегація приїжджала з допомогою нашій армії, при цьому вони відвідали музей, і як завжди передали подарунки музею».
Під час заходу відбулась презентація відеороликів «Союзники під Полтавою», який можна переглянути на сайті та офіційних сторінках Музею історії Полтавської битви в соціальних мережах.
Нагадаємо, що Полтавська битва відбулась 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу Полтави. Московський цар Петро I переміг військо шведського короля Карла XII та його союзників – гетьмана Івана Мазепи та оттомана Запорізьких козаків Костя Гордієнка.
Анатолій Мішин
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
