“Як сучасні цифрові технології можуть зберегти та популяризувати археологічну спадщину”: онлайн-конференція
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
«Якщо люди не йдуть до пам’яток, то, можливо, треба, щоб пам’ятки йшли до них?». Цю фразу представників Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини можна вважати лейтмотивом нашої онлайн-конференції «Як сучасні цифрові технології можуть зберегти та популяризувати археологічну спадщину», що відбулась у четвер 26 жовтня.
Участь у заході взяли понад 60 осіб: спікери, глядачі, організатори. Спільно не тільки вивчали найуспішніші кейси використання цифрових технологій для посилення культурних впливів археологічної спадщини та її збереження, а й намагалися розібратися: як популяризувати археологічні, архітектурні, культурні пам’ятки в суспільстві, чи допоможуть з цим інстаграм-блогери і чому більшість громад, які мають такі об’єкти на своїй території, усе ще сприймають їх як потенційну проблему і статтю витрат, а не як ресурс для розвитку і залучення інвестицій.
Власне, усі проєкти цифровізації історико-культурної спадщини, представлені спікерами, стали відповідями на виклики сьогодення і суспільний запит. Так, координатор проєкту Тустань (Tustan’)_VR: фортеця всередині” Нестор-Миколай Рибчинський розповів: відвідувачі часто питали, чому б не реконструювати фортецю всередині? Оскільки в сучасній ситуації в Україні такі масштабні роботи є малореальними, то автори проєкту зосередили зусилля на віртуальній реконструкції внутрішнього вигляду укріплення, спираючись при цьому на численні наукові дослідження. Використання VR-окулярів гарантує відчуття повноцінної мандрівки стародавньою фортецею з максимально можливим різноманіттям вражень.
Представники Тернопільський обл. центр охорони пам’яток культурної спадщини Сергій Грабовий, Володимир Салук у своєму проєкті “Віртуальні 3D тури унікальними оборонними пам’ятками Тернопільщини” зробили акцент на маловідомих об’єктах, аби зацікавити цим спадком потенційних туристів та спонукати відвідати їх.
В умовах російської агресії актуальним став раніше менш акцентований сенс проєкту: збереження, хоча б у цифровому вигляді, того, що в будь-який момент може бути втраченим безповоротно. ГО Культурний Клуб як автори проєкту “Бакота – у пошуках затопленої спадщини” діяли одразу в кількох напрямках – популяризація, просвітництво, відтворення, збереження. Тому на розробленому ресурсі можна знайти мапу всіх культурних об’єктів Бакоти, перелік 29 затоплених при будівництві Дністровської ГЕС сіл з короткою історією кожного (перейти на сайт можна за кьюаркодом, розміщеним на кам’яних брилах імпровізованого пам’ятника прямо на березі Дністра), а також аудіоархів автентичних для затоплених сіл пісень.
Цифровізація відіграє помітну в посиленні культурних впливів археологічної та історичної спадщини, переконана керівниця туристичного клубу «Скарбничка мандрів» Наталія Скорик, яка, зокрема, використовує напрацювання нашого Центру при розробці туристичних маршрутів Полтавщиною.
Сергій Підмогильний поділився позитивний досвідом співпраці з громадами у проєкті Тепле Поділля – Ciepłe Podole – Teple Podillia– скарб України». За його словами, проєкт розвинувся органічно з ініціативи просто залюблених у цей край людей, але тепер громади-партнери долучаються ресурсами та ініціативами, адже бачать у збереженні та відтворенні історично-культурного спадку неабияку перспективу.
Та все є, як справедливо зазначила науковиця, директорка Науково-методичного центру розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства Olena Zhukova, жодна популяризація не допоможе, якщо зі спадщиною не працювати. Самі по собі залишки городищ мало цікаві туристам. Однак, якщо на місці продумані та розроблені елементи взаємодії з об’єктом, у тому числі з використанням доповненої реальності, які дозволяють будь-якій людині самостійно і повноцінно взаємодіяти з об’єктом протягом 3-4 годин, отримуючи інформацію, емоції та враження, то ситуація докорінно міняється. Індикатори такої привабливості історичних об’єктів були розроблені на основі досліджень роботи з культурно-історичною спадщиною у 7 європейських країнах. І кращі напрацювання, звісно, варті уваги: влади, громад, активістів, кожного з нас.
Враження неймовірні: гордість за авторів і розробників унікальних, сучасних культурних продуктів, масив нових знань, ідеї для подорожей Україною, натхнення для нових проєктів і багато іншого.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
