Воздвиження Хреста Господнього: що не можна робити 14 вересня
14 вересня за новим церковним календарем у православній церкві відзначають одне з 12 головних свят – Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Воздвиження означає “підняття” – тобто, це свято на честь підняття Хреста, на якому був розп’ятий Ісус.
Історія свята почалася ще в IV столітті, коли правив імператор-християнин Костянтин Великий. Він вирішив знайти Хрест, на якому був розп’ятий Ісус і відправив на пошуки свою матір, царицю Олену. Вона поїхала до Єрусалима і там, 326 року, знайшла святиню, у печері неподалік від міста. За переказами, у тій печері тоді знайшли три хрести і, щоб визначити, на якому був розп’ятий Спаситель, по черзі підносили кожен до тяжкохворої жінки. Після покладання одного з хрестів жінка зцілилася – так був знайдений Хрест Господній.
До місця знахідки зібралися християни, і, щоб усі могли побачити хрест, його стали піднімати – споруджувати. Звідси походить назва свята, і стали святкувати цю подію. Хрест після цього розділили на дві частини – одна залишилася в Єрусалимі, але згодом була загублена, а друга вирушила до Константинополя. Зараз її частинки зберігаються в храмах Європи.
Воздвиження відзначають 14 вересня за новим церковним календарем (з 1 вересня 2023 року). За старим стилем його святкують 27 вересня.
Іменини відзначають Семен, Тетяна, Наталя, а також Марфа.
У народне свято 14 вересня наші предки дотримувалися суворого посту. Хрест Господній сприймали як символ страждань, і відмовлялися від смачної їжі, щоб вшанувати мученицьку смерть Ісуса. Вірили, що того, хто буде постити на Воздвиження, обов’язково благословить Господь.
На Воздвиження в давні часи було прийнято піднімати хрести на споруджуваних церквах і в цілому починати будувати храми. Священики в це народне свято обходили селища з іконами і молитвою, а також відвідували будинки хворих і молилися за їх одужання.
Наші предки вірили, що в цей день настає справжня погодна осінь, а птахи починають відлітати в теплі краї. Ночі стають помітно коротшими, а дні – холоднішими.
За старими повір’ям, в свято 14 вересня окрім побудови нових будівель не можна починати ніякі справи, інакше вони будуть приречені на провал. Це вважалося головною забороною дня.
У народне свято 14 вересня люди збирали урожай пізніх овочів і ягід, стригли овець, заготовляли дрова. У містах проводилися осінні ярмарки, де селяни продавали все, що зібрали і виготовили за літо.
У Воздвиження Хреста Господнього не можна займатися рукоділлям, важкою фізичною працею, пранням і прибиранням. Не рекомендується в цей день підмітати підлогу, інакше можна вимести з дому все щастя. 14 вересня не можна ходити в ліс, в гори або в іншу дику місцевість, оскільки підвищується ризик зіткнення з агресивними тваринами. У цей день залишки їжі і хлібні крихти не можна викидати зі столу, інакше в родині може наступити голод. Не можна нікому розповідати про свої плани, інакше нічого не збудеться. Також не варто розповідати свої секрети, інакше вони всім стануть відомі.
Народні прикмети
Якщо погода тепла, то і вся зима теплою буде.
Південний вітер дме – до теплої та сирої зими.
Якщо вітер з-під сонця, то в зимові місяці будуть часто дути північні вітри.
Дощова погода – до сирої осені. Ясно на Семена – осінь погожою буде.
Якщо гуси відлітають, то зима буде ранньою. Мухи кусаються боляче – до негоди. Шпаки на південь не летять – осінь буде затяжною.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google




