Полтавка Олена Никифоренко презентувала у столиці свою другу збірку поезій
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
1 вересня у Національній спілці журналістів України свою другу (першою була книга «Ілюзії»), нову збірку поезій «Як є…» презентувала полтавка Олена Никифоренко.
У конференц-залі Спілки в центрі Києва, зібралися друзі і колеги, і всі вони говорили не тільки про творчість, а навіть більше – про невгамовну енергію та потужну енергетику Олени, що саме вона налаштувала багатьох на віру в себе і свої сили, спонукала до руху вперед до досягнення мети.
«Ця книга – віршований перебіг подій та вражень, чесний відбиток думок і відчуттів. Нічого не вигадано. Все пережите. Досвід спостережень? Ні. Досвід страждань? Можливо… Аркуш паперу – вірний друг, що рятував, рятує і буде рятувати. Буде. Далі – обов’язково буде…», – описує мистецький доробок Олена Никифоренко.
Національна спілка журналістів України підтримує журналістів у їхній діяльності та виступає співорганізатором презентації. Авторку вітали голова НСЖУ Сергій Томіленко, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, журналіст і письменник Павло Кущ, а також друзі, колеги і шанувальники творчості авторки.
Наталія сахарова
«Нас познайомив Інститут культури і мистецтв ЛНУ імені Тараса Шевченка і це була знакова зустріч! Ледве встигла на презентацію твоєї збірки Олена Никифоренко, вона неймовірна! Дякую за запрошення!» – радіє успіху подруги Наталія Сахарова.
«Про вірші не можна розповісти, їх треба читати і перечитувати, знаходячи кожного разу в їхніх рядках новий відтінок думки автора. Але, щоб оцінити поетичність віршів Олени, достатньо, мабуть, сказати, що чимало з них покладено на музику, звучать у піснях молодих і зрілих талантів Полтавщини», – так відгукнувся про творчість Олени Никифоренко журнал «Журналіст України».
«Багато хто з нас, журналістів, йдуть у літературу, бо ж маємо дві руки і кожна з них має працювати. У авторки книжки «Як є..» таких рук значно більше. Талановита журналістка – авторка яскравих програм «Музичного екіпажу» на радіо, художниця, драматична акторка, яка опановує мистецтво балету. Усе це вона – Олена Никифоренко», – напівжартома зауважує журналіст і письменник Павло Кущ.
«Олена вміє перетворювати життя на процеси, що мають мету і дають результат. Вона – як атомна електростанція, що підживлює енергією багатьох. Часом їй навіть заздрять, а вона – потік енергії і творчості – торує шлях не тільки собі, а й іншим», – каже багаторічний друг – парфумер, експерт Богдан Зубченко.
Як віддзеркалення усіх віршів, що увійшли в збірку:
Багато років і багато кроків.
Ці рідні вулиці – ви бачили усе.
Зі мною ви раділи та страждали.
Куди нас знову доля понесе?
Обійми друзів чи холодні очі,
Хто зрадив, а кого забула я…
Моя Полтаво, ти моя дівоча,
Жіноча доля, подруго моя!
Я інше місто вже не уявляю.
Тут рідне все: будинки і мости,
Зелені парки, Ворскла величава,
Щасливі люди! Довго їй цвісти!
Бруківка, вікна, сквери і фонтани…
Для мене все… І хтось намалював
Ескіз майбутнього – і сяє площа Слави,
І гостей зустрічає наш вокзал.
Альтанка Біла, і Собор з музеєм.
Дитинство кожного – все рідне і живе…
У сонячному парку ми гуляємо,
Де у фонтані липи цвіт пливе.
Весільні пари вітерець закружить,
Фотограф око професійно мружить –
«Привіт з Полтави» – з’їж цукерку, друже,
І слухай рідне радіо своє!
«Крок за кроком відкривала для себе творчий світ Олени Никифоренко через Фейсбук. І тепер, коли на душі трохи мерехтить похмурий настій, відкриваю сторінку Олени і розумію: сидіти скимлити і казати «Всьо пропало!» не на часі. Треба тримати себе в руках», – розповіла Ольга Войцехівська.
Фото – ФБ Олени Никифоренко
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
