24 липня – святої Ольги: що не можна робити у цей день
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
24 липня вшановують пам’ять рівноапостольної княгині Ольги, дружини київського князя Ігоря і проповідницю православ’я. Дата народження Ольги невідома: історики вважають, що вона народилася в Псковському селищі Вибутовська весь, імовірно в 894 році. При народженні їй дали ім’я Хельга – в перекладі з мови варягів воно означає “священна”.
Знайомство з київським князем Ігорем відбулося на батьківщині у Ольги – князь гукнув дівчину на човні, щоб перебратися на інший берег річки. Ольга переправила Ігоря, а незабаром за нею приїхали княжі гінці, щоб просити руки. Коли Ольга вийшла заміж за Ігоря їй було всього 12 років. Пізніше у пари народився син Святослав. Але шлюб Ольги та Ігоря був недовгим – князя вбили древляни, про що незабаром дуже сильно пошкодували.
Після загибелі чоловіка Ольга стала керувати князівством і проявила себе як жорсткий і хитрий політик. Вона нібито погодилася стати дружиною ватажка древлян, але перших древлянських послів закопала живцем в землю, а других – живцем спалила в лазні. Потім Ольга разом з військом вирішила провідати могилу чоловіка – вона знаходилася у древлян, і винищила там 5 тисяч чоловік. У 946 році Ольга пішла ще одним походом на древлян і розбила їх, а не зумівши взяти місто Іскоростень – просто спалила його, прив’язавши до лап птахів запалені клоччя з сіркою.
В історію княгиня увійшла як проповідниця християнства – в Константинополі вона хрестилася під ім’ям Олена. Звідти ж привезла православні ікони і книги і стала зводити храми на батьківщині. Також Ольга встановила межі Київської Русі, ввела оподаткування. Мощі княгині її онук, князь Володимир, помістив у першому кам’яному храмі – Десятинній церкві Успіння Пресвятої Богородиці.
У 970-х роках Ольгу стали шанувати як святу, в 1547 році зарахували до лику святих і назвали свята рівноапостольна Ольга. Такої честі в християнстві удостоїлися всього 5 жінок – Марія Магдалина, первомучениця Текла, мучениця Апфія, просвітителька Грузії Ніна і цариця Олена Рівноапостольна.
Святу Ольгу згадують 24 липня за юліанським календарем. За новоюліанським календарем (з 1 вересня 2023 року) шанувати її будуть 11 липня.
Іменини відзначають Олена, Ольга, Христина Аркадій та Євфимія.
У народному календарі 24 липня – свято Ольжин день. Наші предки в цей час працювали в полі, жали, заготовляли сіно, збирали ягоди і гриби.
Цього дня можна піти до церкви і помолитися святій – у Ольги просять про допомогу матері військових, сироти, ті, хто втратив своїх коханих. Свята Ольга допомагає вдовам і знедоленим, також їй моляться про багатий урожай, а дівчата – про вдале заміжжя.
24 липня слід обов’язково допомогти тому, хто потребує цього, а також бути терплячим до слабкості інших. У цей день потрібно добре попрацювати в полі та на городі – все зроблене буде на благо.
Ольжин день здавна вважається жіночим святом. Жінкам в цей день не рекомендується займатися роботою по дому, а чоловікам варто зробити щось приємне для коханих. День вдалий для рукоділля. Українки в цю дату займалися вишивкою – кожна молода дівчина повинна була встигнути вишити рушник до свого весілля.
У це народне свято часто йшли дощі, тому наші предки намагалися якомога швидше прибрати сіно з поля, щоб воно не промокло і не згнило. Селяни молилися святій Ользі, щоб вона послала на Землю гарну погоду і дозволила прибрати сіно.
Цей день в давні часи був відомий як Ефімія-Стожарник, оскільки в ніч з 24 на 25 липня наші предки спостерігали за зоряним скупченням Стожари в сузір’ї Тельця. Це сузір’я видно неозброєним оком цілий рік. Вважалося, що якщо Стожари в цю ніч яскраво світять, то жнива в цьому році будуть вдалими.
За давніми віруваннями народне свято 24 липня вважається вкрай вдалим для риболовлі та полювання. Мисливці в цю дату мріяли підстрелити ведмедя. А власники домашньої худоби і птиці починали різати тварин на м’ясо.
Не можна в’язати та прати руками, бо болітимуть руки. Не варто планувати шлюб, бо він видасться недовгим. Не можна сваритись та кричати. Не можна брати та давати у борг. Не можна вживати спиртне та піддаватись шкідливим звичкам. Також в цей день заборонено хвалитися успіхами – княгиня Ольга не любила хвалькуватих людей, хвальків чекають невдачі.
За прикметами дня судять про погоду і врожаї: роса з ранку на городі – урожай помідорів буде такий собі; сильний грім в цей день – можна йти на риболовлю, кльов буде хороший; сонячно – до хорошого врожаю зернових; мошкари багато розвелося – буде багатий урожай грибів восени; листя почало опадати з дерев – осінь буде ранньою. Якщо у цей день сонячна погода, то буде вдалий урожай. Якщо чутно грім, але без грози, то спека затримається на кілька днів. Якщо птахи літають дуже низько над землею, то до негоди. Якщо каштани зовсім пожовтіли, то осінь буде пізньою. На поверхні води видно багато п’явок – до погіршення погоди. Павук сидить посеред павутини – до ясної і спекотної погоди.
Цей день в історії
Міжнародний день турботи про себе;
1015 — у боротьбі за київський престол загинув князь Борис, один із перших руських святих;
1623 — похід флотилії гетьмана Михайла Дорошенка до Керченської протоки;
1833 — народився Петро Перемежко, український гістолог, професор, який першим зробив відкриття мітозу;
1905 — народився Анатоль Кудрик, український письменник, поет та журналіст;
1907 — народився Василь Мисик, поет, перекладач. В’язень сталінських концтаборів;
1912 — народився Микола Гриценко, український, радянський актор театру і кіно (Анна Кареніна, Ходіння по муках, Земля Санникова, Сімнадцять миттєвостей весни);
1912 — народився Степан Радіон, український журналіст, письменник та бібліограф;
1918 — гетьман Павло Скоропадський погодив закони про загальну військову повинність і кримінальну відповідальність за перевищення максимально встановлених цін та спекуляцію;
1928 — народився Ігор Дмитренко, український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік;
1945 — народився Володимир Мазур, український режисер, сценарист, актор та прозаїк;
1990 — вперше перед будинком Київської міської ради поряд із державним прапором УРСР замайорів національний синьо-жовтий прапор;
1991 — урочисто відкрито пам’ятну дошку в Батурині у пам’ять про гетьмана Івана Мазепу.
Фото: pexels
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
