17 липня – Андрія: заборони і традиції дня
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У православній церкві згадують святого Андрія, єпископа Критського. Він народився в місті Дамаску в сім’ї християн. Відомо, що до 7 років він був німим, але після того, як причастився, заговорив. З того часу хлопчик почав вивчати Святе Письмо, а в 14 років прийняв постриг в Єрусалимі.
За доброчесне і цнотливе життя його зарахували до єрусалимського кліру і призначили секретарем Патріархії, а пізніше включили в число представників Святого Граду на IV Вселенському Соборі – там Андрій протистояв єретичним навчанням. Після цього його відкликали з Єрусалиму до Константинополя і призначили архідияконом до храму Святої Софії, а за часів правління імператора Юстиніана II святого Андрія висвятили в архієпископи міста Гортини на острові Крит.
Святитель Андрій прославився як великий богослов, учитель і церковних пісноспівів. Він написав багато богослужбових творів і створив нову літургійну форму – канон. Найбільш відомий з його канонів – Великий покаянний канон, який читають в Великий піст.
Святого Андрія згадують 17 липня за юліанським календарем. За новоюліанським календарем (з 1 вересня 2023 року) шанувати його будуть 4 липня.
Іменини відзначають Олександра, Олексій, Анастасія, Андрій, Богдан, Георгій, Дмитро, Іван, Марія, Марк, Марфа, Михайло, Микола, Ольга, Сава, Тетяна, Федір, Федот.
Народне свято називається Андріїв день або Андрій Налива – до цього часу наливалося вівсяне колосся. Головною стравою на столі в цей день була вівсянка.
Селяни цього дня з нетерпінням чекали дощу. У давні часи до середини липня зазвичай весь час було сухо, і тільки з жня Андрія починалися перші опади. Якщо в цю дату дійсно пішов дощ, то це вважалося щасливою прикметою на великий урожай.
У народне свято 17 липня наші предки збирали овес і чистили вівсяне поле. Цілий день проходив у праці. Також працювали на городі – розкидали гній по грядці, підгортали картоплю, підв’язували помідори.
Наприкінці важкого робочого дня наші предки варили обрядову вівсяну кашу з зерна нового врожаю. У кашу додавали масло – щоб корови добре доїлися, мед – щоб було багато бджіл на пасіці, і зерна маку – щоб в сім’ї ніхто не хворів.
Також в цю дату варили вівсяний кисіль зі свіжої вівсяної муки. Страва вважался вкрай корисною для шлунка, печінки і підшлункової залози. Існував жартівливий обряд для швидкого заміжжя – для цього дівчині потрібно було облизати миску після поїдання киселю.
У це народне свято також доглядали за конями – чистили копита, міняли підкови, підстригали гриву. У поїлку коня додавали святу або колодязну воду, а в корм підмішували польові квіти. Також тваринам в цей день для міцного здоров’я дають варене вівсяну лушпиння.
Свято 17 липня здавна вважається вдалим для любовної магії і ритуалів на приворот. Хоча важливо зауважити, що церква їх не схвалює.
У цей день краще не братися за нові справи. Не варто залишати маленьких дітей одних в приміщенні, навіть у їхній власній кімнаті. Наші предки були упевнені, що темна сила налякає дитину і навіть нашле на малюка хвороби. Заборонено лаятися і лихословити – це може погано відбитися на здоров’ї. Не робіть великі покупки. Все придбане в цей день може швидко вийти з ладу або розподобатися. І ще – цього дня не віддавайте в ремонт взуття, особливо якщо ви збираєтеся подорожувати.
За прикметами дня судили, якою буде погода найближчим часом, а також осінь і зима: небо в цей день затягнуло хмарами – до гарної погоди; чути гуркіт грому – буде град, а залишок літа – непогожим; великий урожай лісових ягід – зима видасться суворою. На деревах з’явилися жовте листя – буде рання осінь. Яка погода на Андрія – такою вона буде і на Калинника (11 серпня). Багато ос – взимку буде холодно. Якщо овес росте погано, то варто очікувати небагатого врожаю.
Цей день в історії:
Всесвітній день міжнародного кримінального правосуддя;
Всесвітній день Емодзі;
1849 — народилася Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач), українська письменниця, мати Лесі Українки;
1871 — народився Філарет Колесса, український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець;
1917 — виступ полуботківців у Києві з метою проголошення незалежності України;
1932 — народився Аркадій Єлішевич, український науковець, доктор технічних наук, професор Донецького політехнічного інституту;
1933 — після закінчення будівництва Дніпрогесу та ліквідації порогів на Дніпрі з Києва до Херсона вийшов у перший рейс пасажирський пароплав;
1937 — народився Іван Гель, український дисидент, політик, публіцист, релігійний діяч;
1941 — наказом Гітлера Східна Галичина перейшла в підпорядкування до Генерального Губернаторства як окремий дистрикт “Галичина”;
1997 — Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини;
2013 — інцидент з рибалками та російськими прикордонниками в Азовському морі (2013);
2014 — російським зенітним ракетним комплексом “Бук” біля Тореза Донецької області з території так званої Донецької народної республіки збито рейсовий пасажирський літак Boeing 777 компанії Malaysia Airlines, загинули всі пасажири та екіпаж (загалом 298 осіб);
2020 – Верховна Рада України затвердила скорочення кількості адміністративних районів України від 490 до 138.
Марія Бойко
фото: ілюстративне.
[wp_show_posts id=”1014913″]
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
