11 липня вшановують ікону Божої Матері “Троєручиця”: що потрібно зробити у цей день
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У православній церкві шанується пам’ять преподобного Павла лікаря, а також проводиться святкування на честь ікони Божої Матері “Троєручиця”. Вшановують перенесення мощів Кира й Івана. Кир жив у Олександрії в III столітті, коли імператором був Діоклетіан, відомий своїми жорстокими гоніннями за християнами. Кир був лікарем, але не брав грошей за свою роботу. Відчувши покликання, пішов до монастиря в Арабії. Згодом Бог наділив Кира даром зцілювати немічних молитвою.
До нього долучився колишній вояка Іван, який також прийняв хрещення. Якось почули мужі, що в Канопі ув’язнили християнку Анастасію з її трьома доньками. Кир та Іван вирушили туди, щоб підтримати жінку, але їх також ув’язнили і довго катували. Потім Анастасію та дівчат стратили, а мучеників убили мечем.
У ікони Божої Матері “Троєручиця” дивовижна історія. У 716 році на візантійському престолі був Лев Ісавр, відомий як затятий іконоборець. Своїм воїнам він наказував вриватися в будинки християн, відбирати у них ікони і палити, а самих віруючих вбивати. Потрапив під ці гоніння й Іоанн Дамаскін, який служив у халіфа Дамаського в Сирії, був першим міністром і просвітителем християнства.
Щоб його усунути, імператор Лев наказав підробити почерк Іоанна і написати лист, де той нібито просить допомоги Візантії в завоюванні Сирії. Халіф після прочитання листа велів відрубати праву руку Іоанну. Іоанн упросив повернути йому відрубану руку і став молитися перед іконою Божої Матері про зцілення. Зрештою він заснув, а коли прокинувся, то його рука була на місці, як ніби нічого і не сталося. На радощах Іоанн попросив майстрів виготовити руку зі срібла і прикріпив її до ікони. За іншою версією святий сам дописав третю руку. Залишок життя Іоанн присвятив служінню Богу.
Ікону назвали “Троєручицею”. Згодом вона опинилася в Хіландарському монастирі на Афоні. Один зі списків “Троєручиці” знаходиться в Спасо-Преображенському соборі в Чернігові.
Пам’ять ікони “Троєручиця” відзначають 11 липня за юліанським календарем. За новоюліанським календарем (з 1 вересня 2023 року) згадувати її будуть 28 червня.
Іменини відзначають Василь, Герман, Григорій, Іван, Йосип, Сергій.
11 липня в народі прозвали Кропив’яним заговінням – вважалося, що в цей день кропива цілюща, а потім втрачає свою силу і користь. Це був останній день збору кропиви, оскільки вважалося, що після 11 липня рослина втрачає цілющі властивості і стає занадто жорсткою. У свято 11 липня збирали кропиву і готували з неї пироги, супи, салати. Жінки рвали рослину голими руками – вважали, що пекуча кропива омолоджує і чистить кров. З рослини добували нитки і ткали полотна, сорочки, рушники. Вірили, що одяг з кропиви принесе міцне здоров’я, позбавить від болю в колінах і попереку.
Кропиву використовували не тільки в цілющих цілях, але і для захисту від злої сили. Траву розкладали на горищі, на порозі будинку, біля входу в сарай. Пучки трави розвішували в хліві домашньої худоби, щоб тварини не хворіли. А щоб з дому “вимести” всі сварки, хвороби і проблеми, будинок підмітали віником з кропиви.
Цього дня наші предки збирали кропиву, готували з нею борщ, салати, пиріжки. Відвари з кропиви, приготовані саме 11 липня, використовували як ліки від будь-якої хвороби. Приписують кропиві й інші властивості – вважається, що якщо покласти її на порозі дому або повісити над дверима і вікнами, то дім буде надійно захищений від нечисті.
11 липня – переддень дня Петра і Павла, який для українців був великим святом. До свята готувалися заздалегідь, готуючи речі для ярмарку і прибираючись в будинку. Молодь в цю дату ходила свататися.
Біля ікони Божої Матері “Троєручиця” моляться про зцілення від хвороб рук, ніг і суглобів, а також вірять, що вона відновлює зір. Просять у Богородиці здоров’я для близьких, сімейного добробуту і захисту від ворогів. Чудотворний образ покровительствує людям, які займаються рукоділлям, іконописцям і художникам.
11 липня закінчується Петрів піст.
У цей день є кілька заборон: не можна лаятися – сварка затягнеться надовго; не можна спати вдень – інакше розболиться голова; не слід грати весілля – шлюб буде неміцним; забороняється давати і брати гроші в борг – можна позбутися всього нажитого.
Також 11 липня категорично заборонено стригтися – щоб не вкоротити собі життя. До цього народного свята вважалося поганою прикметою косити траву. У такої людини садові інструменти затупляться і хорошого врожаю зерна не буде. Також в цей день не варто купувати і збирати на пасіці мед, інакше він швидко зіпсується. З давніх-давен вважається, що той, хто захворіє на Кропив’яні заговини, буде хворіти ще 11 днів. Тому в цю дату небажано хворіти, сидіти під протягами і пити холодні напої.
За прикметами дня судили, якою буде погода далі: дощ з ранку і веселка після нього – встановиться гарна погода; вода в річці прибула – бути негоді; зозуля перестала кувати – зима буде ранньою. До 11 липня соловейко вже перестає співати. Але якщо пташку ще чутно, то осінь буде ранньою. У птахів почали літати пташенята – до сильної спеки. Якщо вітру немає, але ліс сильно шумить, то скоро піде дощ. Небо під час сходу сонця золоте – до прохолодної і вітряної погоди, червоне – до спеки і посухи. На калині з’явилося дуже багато ягід – до морозної зими.
Важливо відзначити, що в наш час клімат дуже змінився, і не всі давні прикмети для нас актуальні.
Цей день в історії:
Всесвітній день шоколаду;
1939 — народився Борис Нечерда, український поет-шістдесятник;
1943 — кульмінація Волинської трагедії;
1944 — засновано Українську Головну Визвольну Раду — політичний провід УПА;
1969 — народився Олег Гуцуляк, український письменник, філософ, автор геокультурної концепції “Мезогея (МезоЄвразія)”, автор книги “Пошуки заповітного царства”;
2014 — внаслідок ракетного обстрілу з території Росії в районі Зеленопілля загинуло 36 українських військових.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
