Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Зміна поведінки на користь здоров’я: у Полтавському обласному центрі громадського здоров’я провели тренінг

У Центрі знань з неінфекційних захворювань КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я» відбувся черговий навчальний тренінг. Тема «Зміна поведінки на користь здоров’я» стала предметом обговорення для представників неурядових організацій.

«Ми всі – різні, – говорить Марина Погоріла-Грідіна, директорка Полтавського філіалу «Лега-Лайф Україна», – маємо різний життєвий досвід, різне коло спілкування, різні посади, напрямки діяльності. Такі тренінги зближують, дозволяють краще прочути один одного, зрештою розбудовувати значно толерантніше суспільство».

«При цьому надважливо, щоб набутий під час таких навчань досвід, – додає керівник профілактичних програм, соціальний працівник ПОБФ «Громадське здоров’я» Анатолій Волик. – пішов у практику і дістався до тих людей, які цього потребують».

Відкрила тренінг та перезнайомила учасників керівник КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я» Ніна Дурдикулиєва. Вона розповіла зібранню про реалізацію в області проєкту «Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в україні» – що вдалося реалізувати за сприяння проєкту у п’яти пілотних територіальних громадах, яких результатів досягнуто, який досвід вже переймають інші громадита про плани на майбутнє.

Презентація завідувача Центру знань з НІЗ Володимира Голубєва стосувалася факторів ризику виникнення неінфекційних хвороб та їх профілактики. Йшлося про цікаву статистику поведінкових факторів ризику (нездорове харчування, гіподинамія, забруднення повітря, вживання до алкоголю, тютюну) та фізіологічних (надмірна вага, підвищені артеріальний тиск, цукор у крові, холестерин). Також Володимир Голубєв розповів про роботу Центру.

Кандидат медичних наук, доцент Полтавського державного медичного університету Інна Бєлікова презентувала результати дослідження щодо обізнаності, ставлення та поведінки населення щодо НІЗ в Україні та формування навичок здоров’язберігаючої поведінки. Під її керівництвом учасники тренінгу працювали у групах: розробляли та презентували програми зі зміни поведінки на користь здоров’я для визначених цільових груп.

Про ісландську модель попередження вживання попередження вживання психоактивних речовин серед молоді розповіла онлайн координатор із питань комунікації із зміни поведінки україно-швейцарського проєкту «Діємо для зщдопров’я» Марина Брага. Ця програма під назвою «Планета молоді» спрямована на промоцію «сімейного кола». Згідно з нею, до організації дозвілля залучаються місцева громада та найближче оточення дітей, батьки, школа. Між учнями, їхніми батьками та школою на початку навчального року укладаються договори, де чітко прописано, що батьки зобов’язуються зробити, щоб їхні діти не залишалися без нагляду, виконували свої шкільні обов’язки та займатися корисними справами після уроків. Батьки домовляються про єдині заборони – наприклад, на вживання алкоголю. Після десятої години вечора ісландській молоді заборонено гуляти на вулиці. Ісландська держава ввела в обіг віртуальну картку вільного часу (frístundakortið). Кожна дитина у віці від 6 до 18 років отримує на рік до 400 євро для участі в роботі гуртків за інтересами, на танці виділяють 700 євро, а на навчання музиці навіть 1000 євро. Повний перелік гуртків за інтересами публікується в інтернеті. Дитина разом з батьками вибирає з нього два-три, причому батьки можуть стежити за відвідуваністю гуртків через інтернет. Відразу після школи автобус розвозить дітей на тренування, а потім привозять їх назад до школи, щоб вони не загубилися по дорозі. Додому діти йдуть тільки тоді, коли їхні батьки вже повернулися з роботи. Втілити цю програму вдалося швидко, оскільки Ісландія – країна маленька.

Лікар-консультант, соціальний працівник БФ «Громадське здоров’я» Анатолій Волик проаналізував методику первинної профілактики хімічної залежності «Безпека понад усе» та порівняв її з методикою «Просто скажи «Ні». При обговоренні базових міфів первинної профілактики з’ясувалося, що перше місце за рівнем небезпечності психоактивних речовин посідає… алкоголь, проте він продається офіційно. Ще один міф профілактики – залякування зазвичай результатів не дає: «У нас суспільство і без того закрите. Про свої проблеми боїмося говорити навіть із психологом. Діти бояться зізнатися батькам про свій досвід вживання психоактивних речовин. Батьки також бояться визнати цей факт, мовляв, переросте, саме пройде».

«Розмова про наркотики чи секс – тема дуже делікатна, – наголосив спікер. – Вона обов’язково матиме шлейф – подальше обговорення. І треба мінімізувати можливий при цьому негатив».

Під його керівництвом учасники обговорювали розроблені у групах півторагодинні заходи, спрямовані на профілактику вживання психоактивних речовин. Це обговорення плавно перейшло в обмін особистим досвідом.

Насамкінець спікери заходу вручили слухачам сертифікати про успішне навчання. В анкетах зворотнього зв’язку учасники відзначили практичну користь тренінгу для використання в роботі з первинної профілактики та взаємодії різних неурядових організацій.

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я»

Перейти до вмісту