У Полтаві до дня народження історика Івана Луценка провели відеоміст
7 березня у Полтавській обласній універсальній бібліотеці ім. І. П. Котляревського відбувся відеоміст “Полтава-Пирятин-Лубни-Одеса” з нагоди 160-річчя від дня народження історика козацької доби, лікаря, діяча УНР і “Просвіти” Івана Луценка.
Іван Луценко – військовий і політичний діяч, доктор медицини, член Українського військового генерального комітету 1917 року. Народився 7 березня 1863 року у с. Кейбалівка (Пирятинського району). З 1974-1982 рр. навчався у Лубенській чоловічій гімназії.
Продовжуючи родинну традицію по лінії матері протягом 1882-1886 років пройшов курс навчання на природничому факультеті Санкт-Петербурзького університету, а у 1887-1891 роках – у імператорській Військово-медичній академії. Після служби лікарем у військових частинах він захистив у 1893 році в імператорській Військово-медичній академії докторську дисертацію. Тоді ж поступив на службу в Одеську військову округу військовим лікарем. Квартира Луценка на вулиці Херсонській (тепер Пастера), 52, на початку ХХ ст. перетворилась на важливий осередок діяльності української громади.
Почавши професійну діяльність як лікар, він став організатором політичного життя Одеси, був одним із співзасновників «Одеської літературної спілки» та першої в Одесі української національної книгозбірні, до фондів якої віддав частину власної бібліотеки. І. М. Луценко брав активну участь у створенні одеського товариства «Просвіта», був головою ради старшин товариства «Українська хата».
Після Лютневої революції 1917 р. І. М. Луценко був обраний заступником голови Української партії соціалістів-самостійників, тоді ж став одним із засновників Військової ради. Саме з його наказу в Одесі вперше підняли жовто-блакитний стяг як символ української державності.
12 січня 1898 року було оголошено статут Одеського товариства послідовників гомеопатії, секретарем та скарбником якого став Іван Луценко. Через 5 років розпочалося видання переведеного з Харкова до Одеси щомісячника «Вестник гомеопатической медицины», редагування якого взяв на себе Іван
Митрофанович.
У 1913 році взяв участь у I-му загальноросійському з’їзді гомеопатів. Численні статті Івана Митрофановича з актуальних проблем медичної науки впродовж 1895-1897 років друкувалися у петербурзьких виданнях, насамперед – у журналі “Врач-гомеопат”. Одну статтю на лікарську тематику І. Луценко надрукував українською мовою у львівському виданні “Літературно-науковий вістник”.
З 1913-1914 рр. публікував статті в журналі “Життя і знання”, який видавав Григорій Коваленко у Полтаві.
Загинув Іван Луценко 25 березня в одному з боїв, очоленому ним же, на станції Красилів в Старокостянтинові. На честь військового лікаря у місті, в якому загинув, відкрили меморіальну дошку.
Відеоміст у Полтаві організували Полтавська обласна універсальна бібліотека ім. І. П. Котляревського, Український інститут Національної пам’яті, відділи культури Лубенської та Пирятинської міських громад.
На заході зібрались представники центру Національного патріотичного виховання учнівської молоді Полтавської обласної ради, учні школи № 7 і майбутні парамедики – студенти Полтавського медичного університету.
На лекції поговорили про біографію та суспільно-політичні погляди одного із представників українського національного руху кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Модератори заходу сподіваються, що саме ця лекція стане першим кроком з популяризації постаті Івана Луценка на Полтавщині. Пам’ять політичного діяча буде надійно увінчано в назвах вулиць та встановленням меморіальних дошок.
Спікером заходу був кандидат історичних наук у Одесі, автор книги “Іван Митрофанович Луценко (1863-1919): український націєтворець” Олександр Музичко.
Анастасія Карнаух
Фото: Полтавський офіс УІНП