День пам’яті Іоанна Златоуста: що не можна робити 9 лютого
За релігійним календарем вшановують перенесення мощей святителя Іоанна Златоуста. Цей святий є одним із найбільш шанованих у православ’ї, він прославився добрими справами. Іоанну Златоусту молилися, просячи додати розуму, допомогти в духовному розвитку, пошуку себе, добробуту в родині. Архієпископа також вважають заступником людей, які у відчаї й перебувають на роздоріжжі.
Іменини відзначають Іван, Анна, Йосип, Катерина, Дмитро, Петро, Марон та Тит.
Традиційно готували поминальну трапезу. До неї входили узвар, пиріжки з начинкою з риби, м’яса, грибів, капусти, і рисова каша.
Якщо погодні умови дозволяли (не було міцних морозів або сильної сніжної хуртовини), то частину обіду відносили на цвинтар і залишали на могилах померлих родичів або роздавали як милостиню жебракам біля храму.

Також із давніх часів у слов’ян повелися забобони, що в день Златоуста нікому не можна робити подарунків, інакше річ неодмінно зіпсується, розірветься або поламається. Але найстрашніше, що може статися біда – як з дарувальником, так і з одержувачем подарунка.
У цей день не можна різати шкіру і обпалюватися. Варто оберігати себе від будь-яких можливих травм на роботі та вдома.
На Златоуста заборонено робити покупки.
9 лютого варто відмовитися від миття голови.
Якщо дуже ясний місяць, то варто чекати похолодання. Якщо хмарна погода, то незабаром сніжитиме. Якщо у цей день падає сніг, то літо буде сонячним. Якщо почалась відлига, то весна буде ранньою. Якщо птахи літають низько над землею, то це до опадів.
Цей день в історії
Міжнародний день стоматолога;
1667 — у селі Андрусові поблизу Смоленська укладене перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством, за яким Україна була поділена навпіл (кордон з’явився по Дніпру);
1918 — війська Червоної армії під командуванням М. Муравйова після п’ятиденного артилерійського бомбардування захопили столицю Української Народної республіки Київ, загинули кілька тисяч людей;
1918 — підписано Берестейський мирний договір, відповідно до якого Німецька імперія, Австро-Угорська імперія, Османська імперія і Болгарське царство визнали УНР самостійною державою;
1923 — повстання засуджених до розстрілу отаманів Холодного Яру в Лук’янівській в’язниці Києва;
1929 — у Москві розпочався перший тиждень української літератури;
1942 — у Києві німці заарештували Олену Телігу та інших представників української інтелігенції, переважно членів ОУН .
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google








