У Полтаві до дня пам’яті Небесної Сотні зіграли симфонію при свічках
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
7 лютого глядачі й музиканти Полтавського академічного симфонічного оркестру вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні, які під час Революції Гідності стали на захист демократичних цінностей, прав і свободи людини.
Глядачі стали свідками натхненного і емоційного мистецького дійства, що надовго запало до кожного серця.
Унікальний концерт Полтавського академічного симфонічного оркестру під орудою талановитого диригента, Народного артиста України Віталія Скакуна “Симфонія при свічках “, присвячений Героям Небесної сотні, відбувся у темному залі при світлі запалених свічок, cвітло яких гості концерту мали можливість вже спостерігати у вестибюлі, при вході до концертного залу. Перед тим, як у залі почала звучати музика, присутні стоячи, хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх загиблих Героїв Небесної сотні та тих, хто віддав свої житті у війні з окупантами.
Симфонія №45 (Прощальна симфонія) — симфонія Йозефа Гайдна, написана 1772 року. Сучасник Гайдна, італійський музикант Джакомо Феррарі так описує історію створення цієї симфонії: «Одного разу князь Естергазі був незадоволений музикантами свого оркестру й наказав Гайдну всіх їх розпустити, за винятком першого скрипаля й клавесиніста. Гайдн був змушений підкоритися, але був дуже засмучений тим, що позбавляв багатьох людей засобів до існування, а також тим, що сам втрачав досвідчених музикантів. Він вирішив скласти інструментальну фугу й запросив князя Естергазі послухати її виконання в неділю після Меси. Князь погодився. Після оркестрового розділу, який виконали разом всі оркестранти, як того вимагає форма фуги, талановитий маестро ввів свого роду коду з послідовністю пауз, розподілених таким чином, що один за іншим інструменти перестають грати. Фуга завершувалася одним звуком, що виконувався в унісон скрипкою й клавесином. Князеві Естергазі так сподобався цей жарт композитора, що він дозволив залишити всіх музикантів на службі”.
Однією з особливостей виконання цієї симфонії є те, що виконуватися вона може традиційно, при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів; після традиційного за формою фіналу слідує додаткова повільна частина, під час виконання якої музиканти один за одним припиняють грати, гасять свічі і залишають сцену. В певний час сцену залишає і диригент. Симфонію дограють лише два музиканти, які після завершення своїх нотних партій йдуть слідом за іншими.
Фото – Олександр Розум
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
