“Акцизний податок”: роз`яснення заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Олега Волошинова
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У роздрібній торгівлі продається горілка, наприклад, в пляшках по півлітра, маркована марками акцизного податку, на яких проставлені різні суми акцизного податку – 25,392 грн. та 26,662 грн. Чи є тут порушення чинного законодавства?
З 01 березня поточного року згідно Закону України від 30.11.2021 р. N 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» змінилися ставки акцизного податку на деякі види алкогольної продукції, зокрема на спирт етиловий ставку акцизного податку встановлено в розмірі 133,31 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту; до 01 березня ставка складала 126,96 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.
В розрахунку на лікеро-горілчану продукцію міцністю 40 % акциз складає: з 01 березня 2022 року – 53,324 грн. за 1 літр напою (горілки), відповідно 26,662 грн. за 0,5 літра напою ; до 01 березня 2022 року – 50,784 грн. за 1 літр та 25,392 грн. за 0,5 літра.
Згідно частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 р. №481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання.
При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну, до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання.
Таким чином, якщо лікеро-горілчану продукцію вироблено після 01 березня 2022 року (дата розливу зазначена на пляшці), то пляшки горілки міцністю 40 % мають були марковані марками акцизного податку, на яких зазначено суму акцизного податку за одиницю продукції: 0,25 літра – 13,331 грн., 0,5 літра – 26,662 грн., 0,7 літра – 37,327 грн., 0,75 літра – 39,993 грн., 1,0 літр – 53,324 грн.
Лікеро-горілчана продукція міцністю 40 %, яку вироблено до 01 березня 2022 року, має бути позначена марками акцизного податку: пляшки місткістю 0,25 літра – 12,696 грн., 0,5 літра – 25,392 грн., 0,7 літра – 35,549 грн., 0,75 літра – 38,088 грн., 1,0 літр – 50,784 грн.
Яким чином відображати у фіскальному чеку реквізити акцизних марок, якими марковані алкогольні напої, що використовуються для приготування коктейлів?
Пунктом 3 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 N 13 передбачено, що рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.
Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що одним з обов’язкових реквізитів первинних документів є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції. Для товарів це буде їх найменування, кількість та їх одиниця виміру.
Пунктом 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО та/або ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
При програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних / сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.
Фізична особа-підприємець здійснює роздрібну торгівлю глінтвейном на основі столового вина. Чи потрібно у такому випадку отримувати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?
У відповідності до підпункту 3 пункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
Згідно частини 21 статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (із змінами і доповненнями) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У відповідності до частини 6 статті 153 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР (із змінами і доповненнями) продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів.
Відповідно пункту 28 статті 1 Закону України від 16.06.2005 № 2662-IV “Про виноград та виноградне вино” (із змінами і доповненнями) вино столове – вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла.
Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Згідно ДСТУ 4806:2007 “Вина. Загальні технічні умови” під час виробництва вин виноградних заборонено використання цукру, води, ароматизаторів та барвників.
Враховуючи вищезазначене, коктейлі (гаряче вино, глінтвейн) фактично не є столовими винами.
Таким чином, суб’єкт господарської діяльності, що планує здійснювати виготовлення та реалізацію вищевказаних коктейлів, повинен отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Фізична особа – підприємець здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, при цьому в даний час не подає декларації акцизного податку та не сплачує акцизний податок до місцевого бюджету. Чи передбачена за це відповідальність, враховуючи дію воєнного стану в Україні?
З 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 13.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон України № 2260-ІХ).
Відповідно абзацу третього підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України із змінами, внесеними Законом України № 2260-ІХ, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо подання декларації та сплати акцизного податку, граничні терміни виконання яких припадають на період з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом України № 2260-ІХ, тобто до 27 травня 2022 року, звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності за їх несвоєчасне виконання, за умови подання відповідних податкових декларацій до 20 липня 2022 року та сплати належних сум акцизного податку у строк не пізніше 31.07.2022 року.
У разі недотримання вищенаведених вимог, платники податків притягуються до відповідальності, передбаченої Кодексом за невиконання (несвоєчасне виконання) податкових обов’язків.
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання не виконав зазначені абз.3 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу умови та в даний час не декларує та не сплачує податок, він притягується до відповідальності відповідно чинного законодавства.
Головне управління ДПС у Полтавській області
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
