«За побутовий героїзм дякую людям щодня», – волонтерка Олександра Сиротенко

«Перемагайте – і хутчіш додому!» – так до свого чоловіка та його побратимів нещодавно звернулась Олександра Сиротенко. Вона разом із маленькою донькою чекає повернення коханого щодня. Звернення це розмістила в соцмережах до Дня Батька.

Там вона проводить чимало часу. Не заради розваг. Так наближає перемогу – вдало комунікує зі світом, щоб забезпечити українських військових тим, що вони вкрай потребують. Наприклад, транспортними засобами.

Про це волонтерка Олександра Сиротенко розповіла в інтерв’ю ОКІА «Новини Полтавщини»

1. Скільки автомобілів для ЗСУ та територіальної оборони Вам вдалось зібрати?

Як волонтерка “Полтавського батальйону небайдужих”, займаюсь здебільшого купівлями обладнання та супроводом гуманітарних вантажів із-за кордону, але іноді паралельно мені щастить знаходити машини на запит бійців.

Із допомогою наших чудових волонтерів і небайдужих людей точно вдалося закрити запити на 3 авто. Вони з України – це дві «Ниви» і одна вісімка, «Лада».

До нас звертаються знайомі військові, щоб їм допомогли знайти машини. Ми шукаємо потрібний транспортний засіб, збираємо кошти, ремонтуємо, фарбуємо і віддаємо хлопцям.

У нас є така чудова команда – неймовірні хлопці, які безпосередньо займаються пошуками, ремонтами, бронюванням автівок. Це Роман Людвік, Едуард Орлеан і Тимур Тураєв. Вони зі звичайної “вісімки” зробили пікап: підняли на колесах, відрізали задню частину, перекрили все тентом і практично вийшов пікап полтавського виробництва.

Одного разу шукала людей, які б нам допомогли закордоном. Наш волонтер Сергій Лукашов мав їхати в Україну і йому потрібно було підібрати цінний вантаж на Полтаву. Питання було в часові, він не міг дозволити собі транспортний гак, усе мало доїхати максимально швидко.

Я написала пост-прохання допомоги з логістикою ящиків з Варшави до Вроцлава, котрий був на шляху Сергія. На зв’язок вийшов поляк Міхал Красуцький. Він знайшов людину, яка після роботи, у свій час і за свої гроші, виконала місію. Так ми з Міхалом здружилися.

Він через деякий час передав нам вантажно-пасажирський транспорт. Міхал разом зі своїми друзями та колегами зібрали кошти, придбали, відремонтували та пофарбували автівку, завантажили гуманітарною допомогою й доправили в Україну.

Наразі цей бусик служить волонтерам ПБНу, нею розвозять і доставляють благодійні вантажі. Автівка щодня у роботі: у Полтаві та інших точках. Зокрема, возила гуманітарну допомогу в Харків, Харківську область

2. А чому іноземці нам допомагають ? Яка їх мета?

У мене був такий випадок. Наші чудові хлопці їхали купувати тепловізори до одного польського містечка. Вони не встигали. Ми зрозуміли, що магазин незабаром має зачинитися, адже закінчується робочий день.

Попросили нашого колегу, який знає польську, щоб він терміново зателефонував до цього продавця і попросив затриматися хоча б на 30 хвилин.

Господар магазину відповів: «Ви там героїчно боретесь з москалями, а я що не посиджу пів години в магазині ? Звісно, зачекаю».

Думаю, що дуже багато європейців, особливо з країн, які сусідні з нами, прекрасно розуміють: якщо Україна зараз не витримає, то не буде спокою всій Європі. Їхня мотивація – допомогти нам, щоб і вони були у безпеці.

3. Дехто з ваших колег у волонтерській діяльності кажуть що ви вмієте, цитую – «наколдувати автомобілі» для ЗСУ, територіальної оборони, волонтерів ? Я так зрозумів, що соцмережі допомагають у цій справі?

Так, соцмережі дають великий результат. І звісно, що довіра повинна бути. Дуже велике значення для людей мають звіти. Треба обов’язково показувати їм як використовують те, на що вони надали гроші, чи, наприклад, автомобілі. Тому приділяю цьому велику увагу.

Хочу додати, що “Полтавський батальйон небайдужих” – велика команда. Волонтери цієї організації придбали та передали вже чимало автівок для бійців, окрім трьох, під моїм шефством.

Кошти збирали й збирають, зокрема, за допомогою різних заходів. Наприклад, ярмарків, майстер-класів. Також волонтерська команда “Змісту” приділяє дуже багато уваги забезпеченню потреб військових, транспорту включно.

У рамках колосальної, просто феноменальної волонтерської роботи, яка зараз кипить в Полтавській області в різних громадах, спільнотах, ініціативних групах, організаціях, які постійно діють мій внесок зовсім незначний.

Роблю що можу і як можу. Пишаюся полтавцями, захоплююся відважними українцями. Щаслива, що хоч можу долучитися. І так дещо легше, минає напруга від подій, коли щось робиш.

4. Мабуть, перший знайдений автомобіль запам’ятався найдужче ?

Так. Це «Нива», яку ми передали в 110 бригаду у квітні. На ній хлопці потрапили під обстріл. Потім надіслали нам фото машини. Були дуже засмучені втратою, констатували, що її неможливо відремонтувати.

“Нива” була броньованою, тому взяла удар на себе. Та вона врятувала хлопців і це найголовніше.

Ми потім шукали кошти, щоб відправити хлопцям заміну. Нещодавно доправили їм нову «Ниву». Сподіваюсь, вона їм допомагає.

5. На вашій сторінці у Facebook я побачив оголошення, що ваша сусідка збирає гроші на авто для чоловіка, «який наразі в 72 бригаді». Це звучить дуже зворушливо і водночас якось буденно: без жодних таємниць, конкретно – чи не так?

Я написала оскільки так воно є. Це не вигадана якась історія. Людини не міфічна, а така, яка живе поруч зі мною. Я можу їй довіряти – тому так і написала.

Зараз дещо інакше, як було навіть у 2014 році. Майже у кожного нині є близький або знайомий, або знайомі знайомого, які дотичні до війни. Дуже багато людей залучені, зацікавлені, тому більше намагаються допомогти.

6. Знайти автомобілі – це одне, але ж його треба доправити: іноді навіть із закордону, а потім до військових. Як це здійснюється?

У цьому дуже величезна кількість людей залучено. Ну от банально – для того, щоб знайти тепловізор, я моніторю ринок. Шукаю найдешевшу пропозицію. Прошу людей у країнах, де є такий товар, знавців тамтешньої мови, щоб вони замовили у магазині, якщо він працює не онлайн.

Якщо він працює онлайн, тоді простіше. Тобто можу сама замовити, але знов таки – на адресу певної людини у відповідній країні. З людьми, які працюють у фізичних, не онлайнівських магазинах, легше домовитися про знижки.

Тому за нашим проханням домовляються. Людина в Європі це викуповує, а потім шукаємо земляків, які їдуть в Україну.

Вони приїжджають з цими цінними вантажами. Далі передаємо військовим із допомогою програми «Гуманітарна пошта України» або через волонтерів.

Це такий величезний ланцюг у якому чимало людей. Я іноді думаю, що це неоціненний побутовий героїзм. Люди витрачають свій час і сили. Зазвичай роблять все безплатно. За побутовий героїзм дякую людям щодня. Це цінно, важливо, результативно.

7. Потреба в автомобілях, відповідна волонтерська допомога – це все ще актуально як і на початку війни ?

Багато надходить волонтерської допомоги, але багато і втрачаєтеся через обстріли. В автомобілях дуже велика потреба, тепловізорах. Потрібні радіостанції із закритим типом зв’язку, далекоміри, біноклі. Ті ж трубки розвідника часом складно знайти.

Еквівалент нашої допомоги – це еквівалент того як швидко настане наша перемога.

8. І ще одна цитати з вашого допису в Facebook: «Автівки в зоні бойових дій – одна з найважливіших потреб. Бо це і мобільність, і швидкість, і захист. Прохання долучитися фінансово! Важлива кожна гривня! Красивий фотозвіт бійці пообіцяли». Чи справді можна дочекатися «красивий фотозвіт» ?

Слава Богу, ще не було жодного випадку, щоб хлопці не надіслали нам фотозвіт. Вони цінують роботу волонтерів, бо знають скільки зусиль ми витрачаємо.

Мені нещодавно хлопці надіслали відео того як росіяни намагалися станцією РЕБ захопити та забрати квадрокоптер.
Ризикуючи життям, хлопці витягували дрон з-під дії станції, намагаючись відновити контроль. Цей квадрокоптер ми надсилали.

9. Тобто знайшли, зібрали кошти, купили та відправили на передову. Куди відправляти гроші на наступні подарунки для наших воїнів?

Номер цієї банківської картки думаю вже добре відомий багатьом. Особливо тим, хто співпрацює з “Полтавським батальйоном небайдужих:
“ПриватБанк”
5168745030457979 Валентин Бубнюк (Владика Федір)
“Монобанк”
5375411418142068 Бубнюк В.Л.
PayPal: [email protected]

Анатолій Мішин

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко