Без відпрацювання двох тижнів: під час війни можна розірвати трудовий договорів у строк зазначений працівником – експерт
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Працівник під час воєнного стану може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві. Підставною для такого права є сукупність двох факторів: ведення бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація та існування загрози для життя.
Про це повідомив радник з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Полтавській області Сергій Рибалко під час інформаційної сесії для територіальних громад.
За його словами, таку можливість гарантує ч. 1 ст. 4 Закону №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Звільнитися на зазначених умовах не вийде у випадку примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
“Крім того, у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець також повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Таке право надає ст. 38 Кодексу законів про працю України”, – наголосив Сергій Рибалко.
Згідно з останніми законодавчими змінами, до початку роботи роботодавець зобов’язаний поінформувати працівника про процедуру та встановлені строки попередження щодо припинення трудового договору. Загалом, заява про звільнення може бути надіслана в паперовому чи електронному вигляді, в електронній формі з накладенням кваліфікованих електронних підписів, в письмовій формі (відсканована або сфотографована) або у формі текстового повідомлення тощо.
Також, як підкреслив експерт, згідно зі ст. 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
