Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

У Полтаві вимагають демонтувати меморіальну дошку фельдмаршалу Російської імперії

Демонтувати меморіальну дошку російському військовому діячеві, фельдмаршалу Російської імперії, князю Івану Паскевичу і передати її до краєзнавчого музею. Вулицю Паскевича у Полтаві перейменувати на честь Героя сучасної російсько-української війни за незалежність.

З такими ініціативами регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавської області Олег Пустовгар через гарячу урядову лінію Кабінету міністрів звернувся до Полтавського міського голови Олександра Мамая, повідомляють у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті. 

“Полтава страшенно захаращена російськими імперськими символами та топонімікою. Чи не є меморіальна дошка російському військовому діячеві у Полтаві і вулиця на його честь наругою над пам’яттю полеглих воїнів російсько-української війни за незалежність та жертв сучасних російських катів – мирних мешканців Бучі, Бородянки, Маріуполя, сіл і міст Донбасу, Київщини, Чернігівщини, Харківщини, Херсонщини? Чи не сварить нас, українців такий ганебний пам’ятний знак з дружньою Польщею і братнім польським народом?”, – риторично запитує Пустовгар.

Він нагадав, що цю меморіальну дошку неподалік Спаської церкви та пам’ятника московському царю і кату України Петру I 17 травня 2012 року встановлено російською громадою Полтави за підтримки партії регіонів, Полтавського міського голови Олександра Мамая й ОДА в часи проросійського режиму Януковича. Зрозуміло і природньо, що вибір регіоналів (за Шевченком «раби, подножки, грязь Москви» випав на фельдмаршала Російської імперії. «В ієрархії видатних полководців Російської імперії, на мою думку, Паскевич займає місце після Суворова та Кутузова», – зазначав тодішній заступник голови Полтавської ОДА Алєксандр Коваль.

У 2012 році режим януковича намагався створити у Полтаві ледь не культ російського військового діяча. Окрім помпезного відкриття меморіальної дошки, іменем Паскевича ще й назвали вулицю. Також наказали тодішньому дирекції ОДТРК «Лтава» створити документальний фільм. У Полтавському технічному університеті провели конференцію, яка викликала подив учених. Щоб потрапити в приміщення технічного університету, треба було пройти три перевірки. Туди пускали тільки за іменними запрошеннями. Вільний обмін думками не передбачався. Людмила Бабенко, професорка, завідувачка кафедрою історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка у газеті «День» тоді наголосила:

“Увічнення пам’яті Паскевича — типовий прояв «малоросійства». Сумнівним видається вибір «героя», який залишив по собі сумну славу — не лише на російських і українських, але й на польських, угорських і вірменських землях”

Нагадаємо, також у Полтаві ініціюють демонтаж пам’ятників російсько-комуністичному військовому злочинцю Ніколаю Ватутіну. 

Довідково: Іван Паскевич – царський сатрап, душитель угорської свободи, народів Кавказу і права рука жандарма Європи, російського імператора Ніколая Першого. Судив декабристів і членів Кирило-Мефодіївського братства, придушував селянські повстання. А ще малорос з Полтави є катом польського народу. Кандидат історичних наук Володимир Володько у статті «Іван Паскевич-полководець на службі жандарма Європи» розповідає : «1830 рік. Польща в складі Російської імперії. У Варшаві починається антиросійське народне повстання. Паскевич терміново виїжджає до Польщі як головнокомандуючий. З кривавими боями російські імперські війська пробиваються до міського валу та облаштовують там артилерійські батареї, щоб обстрілювати стару красиву Варшаву.  Поляки називають цей час «ніччю Паскевича». Їхня автономія  скасована, сейм розпущений, територія поділена на губернії, запроваджений надзвичайний стан, а фінансові розрахунки тільки в рублях. Передусім, у Варшаві Паскевич зводить цитадель – символ російського панування і закриває місцевий університет – оплот «вільнодумства». Радісну звістку про падіння Варшави везе до Петербургу князь Суворов, онук славнозвісного генералісимуса, який 37 років тому підніс покорену Варшаву імператриці Катерині ІІ. «Ти помстився за Росію, ти підкорив Варшаву – відтепер ти світлійший князь Варшавський!» – відповідає Паскевичу російський імператор Микола І.

Співець російського імперіалізму Пушкін не забарився на пропаганду у поетичній обгортці. У  вірші «Бородинська річниця» він так вихваляв  ката польського народу:

«Могучий мститель злых обид,

Кто покорил вершины Тавра,

Пред кем смирилась Эривань,

Кому суворовского лавра

Венок сплела тройная брань.

Восстав из гроба своего,

Суворов видит плен Варшавы;

Вострепетала тень его

От блеска им начатой славы!

Благословляет он, герой,

Твое страданье, твой покой,

Твоих сподвижников отвагу,

И весть триумфа твоего,

И с ней летящего за Прагу

Младого внука своего»

Система Orphus Поделиться на fb