Що робити, коли тривожно: поради сімейного лікаря
Що робити, коли тривожно: поради сімейного лікаря
Тривога — абсолютно здорова емоційна реакція на відчуття невизначеності. Ба більше, це правильний відгук організму на очікування можливих негативних подій. Проте якщо тривожитися надто довго, цей стан виснажує емоційні й фізичні ресурси.
Як допомогти собі в стані тривоги:
- Розплануйте важливі справи на день. У бентежні думки не варто заглиблюватися. Старайтесь мати змогу перемкнути увагу на щось інше.
- Дихайте правильно. Сповільнюючи вдих-видих та регулюючи споживання кисню протягом 3–5 хвилин, можна значно знизити рівень стресу. Наприклад, допоможе техніка «квадратного» дихання — більше про неї дізнайся на сторінці проєкту «Психічне здоров’я для України»
- Намагайтеся зосереджуватись на теперішньому моменті. Сфокусуйте увагу на речах, які вас оточують, та опишіть їх. Спробуйте відчути текстури, запахи, смаки тощо.
- Харчуйтеся правильно. Споживайте рослинні й тваринні білки та жири, складні вуглеводи, вдосталь рідини. Не заїдайте стрес та тим паче утримуйтеся від алкоголю, він лише погіршить стан.
- Лягайте спати не пізно, бажано в той самий час, та висипайтесь! Згідно з рекомендаціями ВООЗ, дорослим варто приділяти сну 7–9 годин. Якщо відчуваєте потребу, спіть більше.
- Виходьте на прогулянку частіше.
- Додайте до свого розпорядку дня спорт. Фізична активність допомагає знизити рівень кортизолу та загалом творить чудеса із нашим психічним здоров’ям.
- Обмежуйте користування соціальними мережами. Постійний потік інформації лише посилюватиме тривогу. Залиште лише достовірні та найважливіші джерела.
- Неодмінно зверніться по допомогу, якщо тривалий час відчуваєте такі симптоми: знервованість на межі, прискорене серцебиття, біль за грудиною, часте дихання, підвищене потовиділення, дрижаки, слабкість і втома, запаморочення, поверхневий сон, проблеми зі шлунково-кишковим трактом (нудота, діарея, нетравлення), часте сечовиділення.
З радянських часів у суспільстві лишилось багато упереджень щодо психічного здоров’я, тож цю тему досі часто обходять десятою дорогою як щось ганебне. Не треба так! Про психічне здоров’я варто знати та говорити, щоб піклуватись про себе, стежити за станом близьких, допомагати тим, хто має психічні захворювання, і головне — не засуджувати, не уникати, не стигматизувати.
І не забувайте, що сімейний лікар чи лікарка — це ваша найперша допомога у профілактиці. І щодо психічного здоров’я — теж.
Матеріал підготовлено спільно з соціальною кампанією “Твій сімейний лікар”. Сайт та Facebook–сторінка проєкту.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google





