До дня народження Григорія Коваленка у Полтаві презентують віртуальну виставку
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
До дня народження Григорія Коваленка у Полтаві презентують віртуальну виставку
До дня народження історика, письменника, громадського діяча у Полтаві презентують онлайн-виставку “Художник Грицько Коваленко” з фондової збірки музею Панаса Мирного.
Представлені 10 робіт.
1.Картина. Коваленко Г. Околиці Полтави. Нижні Млини. Б/д.
2.Картина. Коваленко Г. Будинок Панаса Мирного в Полтаві. 1920.
3.Картина. Коваленко Г. Український селянин. 28.09.1897.
4.Картина. Коваленко Г. Садок на околиці Полтави. 1916.
5.Картина. Коваленко Г. В саду на Уютній, 14. 1935.
6.Картина. Коваленко Г. Копія картини художника Тропініна «Українець». 1909.
7.Літографія на шовку. Коваленко Г. Іван Котляревський (1769 – 1838). 1903.
8.Літографія. Коваленко Г. Тарас Шевченко (1814 – 1861). 1897.
9.Літографія. Коваленко Г. Гетьман Богдан Хмельницький. 20.11.1898.
10.Літографія. Коваленко Г. Грицько Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843). 1897.
Довідково. Григорій Олексійович Коваленко народився 24 січня 1868 року в селі Липняки Переяславського повіту Полтавської губернії (тепер у складі селища Баришівка Київської області).
Як згадував сам письменник, це був «глухий закуток, далекий від залізниць». Тут, у сім’ї заможного козака минуло дитинство майбутнього автора «Української історії». У родині збереглися старі козацькі традиції, певна освіченість, любов до живопису та вміння малювати. Ось як писав Григорій Олексійович у короткій автобіографії (написаній у грудні 1921 року) про свою освіту: «До восьми років я навчався дома, а коли вже добре вмів читати й писати, мене віддали в народну школу, курс якої я закінчив в одинадцять років. До чотирнадцяти років навчався самотужки, багато читав, допомагав у домашній роботі».
По закінченню в 1886 році Полтавської фельдшерської школи Григорій Олексійович повернувся на Переяславщину і чотири роки працював земським фельдшером та вчителював в селі Дем’янець, збирав етнографічні матеріали.
У 1890 році Григорій Коваленко переїхав до Москви, де протягом п’яти років служив у клініці Московського університету (з метою підвищення своєї кваліфікації). Тут і розпочав Григорій Олексійович свою літературну діяльність. Для народних видань він написав книжечку «О лечении ран», яка кілька разів перевидавалася російською, українською та болгарською мовами. У 1891 році Г. Коваленко помістив в «Этнографическом обозрении», що виходило в Москві, свою першу наукову працю «О народной медицине в Переяславском уезде». У тому ж році він почав співпрацювати зі львівським журналом «Зоря».
У 1896 році молодому літератору-початківцю допоміг улаштуватися секретарем у Чернігівській земській управі Борис Грінченко. Гриць Коваленко активно включився у громадське та культурне життя міста, де в цей час працювали Леонід Глібов, Микола Вороний, а згодом і Михайло Коцюбинський. У Чернігові проявилась багатогранність його дарувань. Він виступає як критик, пише вірші, драматургічну поему з життя еллінів «Зоя». Коли в Чернігові розпочало роботу видавництво Бориса Грінченка, яке за дуже короткий час випустило для народного читання 23 книжки з різних галузей науки та культури, Гриць Коваленко став його активним співробітником.
У 1905 році Григорій Олексійович переїхав до Полтави. Тут службовцем у міській думі він працює аж до 1917 року, не припиняючи громадської та літературної роботи. Разом з Панасом Мирним видавав тижневик «Рідний край» (1905—06), брав участь у виданні та редагуванні медично-природничого журналу «Життя і знання» (у 1913—14 роки «Вісник життя і знання»), співпрацював у губернській ученій архівній комісії, виступав з лекціями, брав участь у проведенні літературних вечорів. У цей час Г. Коваленко займався також етнографічними дослідженнями. В «Этнографическом обозрении» вийшли його праці «О народной медицине в Переяславском уезде Полтавской губернии» (1891), «К народной медицине малороссов» (1891), «Деякі риси українського стилю в зв’язку з питанням про походження української хати» (1906). Як редактора журналу «Рідний край» його судили в 1907 році за друкування заборонених цензурою творів.
У цей же час письменник робить перші спроби популяризувати історію українського народу. Книга Г. Коваленка «Українська історія. Оповідання з історії України» вперше вийшла друком 1906 року і призначалась переважно слухачам недільних шкіл.
На початку Першої світової війни (1914) Гриць Коваленко був заарештований, і хоча його невдовзі відпустили, але стрес і нервування викликали бажання переїхати до Києва. Та це не вдалося, і він працював, за його висловлюванням, «взявши на себе всякі обов’язки: допомога сім’ям вояків, комітет союзу городів та допомога біженцям».
У 1917 році Григорій Олексійович Коваленко був вибраний на посаду інспектора позашкільної освіти Полтавської губернії. У 1917—21 роках читав лекції з історії та гігієни на різних курсах для дорослих.
За радянських часів Григорій Коваленко займався редакторською та літературно-мистецькою діяльністю, дослідженням життя та діяльності Г. Сковороди, Панаса Мирного, Є. Гребінки, І. Котляревського.
У 1926 році в УРСР було широко відзначено 40-річний ювілей громадської та творчої діяльності письменника. Зі статтями про Г. Коваленка виступили журнали «Знання», «Всесвіт», «Плутанин» та ін. В останні роки життя Григорій Олексійович писав оповідання, виступав з лекціями, дуже багато малював.
У 1937 році похилий уже за віком на той час Коваленко Григорій Олексійович був заарештований, звинувачений у націоналізмі і 28 жовтня розстріляний у Полтавській міській в’язниці.
Фото – Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
