Акт Злуки: 103 роки тому у Києві оголосили універсал про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну
Акт Злуки: 103 роки тому у Києві оголосили універсал про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну
9 (22) січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу.
Як повідомляє Інститут національної пам’яті, текст IV універсалу датований 22 січня 1918 року. Ухвалили його вночі 24 січня 1918 року на засіданні Малої ради Української Центральної Ради.
Документ:
• проголошував самостійність Української Народної Республіки;
• доручав Раді Народних Міністрів укласти мир із Центральними державами (блок держав, з якими Російська імперія залишалася у стані війни, оскільки Перша світова ще не завершилася);
• оповіщав про оборонну війну з більшовицькою Росією;
• декларував основи внутрішнього соціально-економічного устрою.
Перед проголошенням універсалу виступив голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. Голосували за документ поіменно: “за” було 39, “проти” – 4, “утрималось” – 6 осіб.
1 листопада 1918 року постала Західноукраїнська Народна Республіка. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. У результаті переговорів 1 грудня 1918 року у Фастові УНР і ЗУНР підписали “передвступний” договір про злуку обох республік в одну велику державу. 3 січня 1919 року Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, говорилося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно ратифікував Трудовий конгрес України.
Грабежі та поховання
У Полтаві того дня було дуже неспокійно – у місті панували більшовики. Полтавський лікар та політичний діяч Олександр Несвіцький у своєму щоденнику, який видали у 1995 році окремою книгою, по події тих днів у місті писав наступне:
«21 січня. Комендантом міста призначено Матяша. Начальником гарнізону – Бардаговського. Революційний комітет наказав відкрити магазини, ослушники будуть віддані військово-революційному суду.
Останніми днями було багато вбивств та грабежів, козаки розстрілювали прямо на вулицях.
22 січня. Ідуть обшуки з метою відібрання зброї (причому попутно грабують). Похорон серед Петровського парку в братській могилі жертв полеглих у боротьбі за свободу. Процесія йшла з Богоугодного закладу до будинку губернатора, де міститься Рада робітників, потім навколо Корпусного саду та Олександрівською вулицею».
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google



