104 роки тому відбулося проголошення незалежності Української Народної Республіки
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
104 роки тому відбулося проголошення незалежності Української Народної Республіки
22 січня 1918 року Мала Рада почала розгляд тексту ІV Універсалу.
Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, декілька днів знадобилося членам Ради аби дійти згоди з більшості позицій. Пізно вночі з 24 на 25 січня 1918 року, після відкритого поіменного голосування, Універсал таки було ухвалено. У голосуванні брали участь 49 присутніх. З них 39 людей підтримали текст документа, решта – були проти або утрималися.
З трьох запропонованих проєктів документа, за основу взяли найкоротший за змістом, розроблений Михайлом Грушевським.
«Секретар Центральної ради Михайло Єреміїв називав прізвище кожного з членів Малої ради, й кожен відкрито говорив – чи він «за», чи «проти». Філософ Дмитро Чижевський представляв Російську соціал-демократичну партію, її крило меншовиків. Він проголосував «проти». Він був людиною, яка належала до українського руху, але він проголосував «проти», адже вважав, що це тоді було не на часі. Хтось тоді його у залі назвав «запроданцем». Пізніше Чижевський у своїх спогадах писав, що це була найприкріша помилка особисто для нього», – розповідає про події тієї ночі Світлана Панькова директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.
Філософ Дмитро Чижевський представляв Російську соціал-демократичну партію, її крило меншовиків. Він проголосував «проти». Він був людиною, яка належала до українського руху, але він проголосував «проти», адже вважав, що це тоді було не на часі. Хтось тоді його у залі назвав «запроданцем». Пізніше Чижевський у своїх спогадах писав, що це була найприкріша помилка особисто для нього».
Документ окреслив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.
Зовнішні обставини мали значний вплив на прийняття рішення про проголошення незалежності. У цей час точилися бої між підрозділами української армії та більшовицькими військами, які сунули на Київ. Українська Центральна Рада шукала союзників для протистояння збройній агресії більшовицької Росії. Відтак, проголосивши незалежність, Україна могла легітимізуватися на міжнародній арені та укладати міжнародні договори. Переговори в Брест-Литовську про мир між УНР та країнами Четвертного союзу завершилися визнанням України самостійною державою та підписанням мирного договору.
Тим часом у Полтаві наприкінці січня 1918 року було неспокійно. Полтавський лікар та політичний діяч Олександр Несвіцький у своєму щоденнику, який видали у 1995 році окремою книгою, по події тих днів у місті писав наступне:
«20 січня. Заарештовано губернського тюремного інспектора Мустафина. Його звинувачують у тому, що він не випустив політичних злочинців. Заарештовано керуючого акцизними зборами Іоделіса
21 січня. Закінчено підрахунок виборних записок до Українських Установчих зборів. По Полтаві голосувало 9020 осіб, наполовину менше, ніж під час Всеросійських Установчих зборів.
22 січня. Комісаром з народної освіти у Полтаві призначено єврейку Антоніну Робсмана. Комісаром у відділення Державного банку призначено єврея Мазлаха (член міської управи). Комісаром юстиції – єврея Кантора.
Пострілів у місті менше, менше крадіжок та пограбувань. Муравйов розстрілює злодіїв».
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
