Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

У Петрівсько-Роменській громаді вшанували курінного УПА “Байду”

У Петрівсько-Роменській громаді вшанували курінного УПА “Байду”

З ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та за підтримки відділу освіти виконкому Петрівсько-Роменської територіальної громади Миргородського району у селі Березова Лука відбулися просвітницько-меморіальні заходи з нагоди сторіччя від дня народження видатного земляка – командира сотні “Східняки” УПА Миколи Савченка.

Заходи провели у Березоволуцькому загальному закладі середньої освіти 1-3 ступенів. До меморіальної дошки від імені громади та колективу школи десятикласник Ростислав Гречка поклав осінні квіти, повідомили у Полтавському офісі Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

Також провели просвітницький захід для молоді. Вчителька історії Тетяна Троян розповіла про життєвий шлях Миколи Савченка та його внесок у боротьбу за незалежність. Під час заходу учням Березоволуцької ЗОШ продемонстрували короткометражне документальне про майора УПА «Байду», що його створив обласний суспільний телеканал «Лтава» у 2014 році з ініціативи тодішнього директора Департаменту інформдіяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА, а нині регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара. Науковим консультантом «короткометражки» та спікером-оповідачем у ній став заслужений працівник культури України, заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.

“Меморіальна дошка воїну УПА на фасаді Березоволуцької ЗОШ як місце пам’яті є важливим чинником патріотичного виховання місцевої учнівської молоді. Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 ст.» має наповнюватись реальним змістом. У ньому чітко зазначено, що держава вживає заходів, спрямованих на підвищення поінформованості суспільства та привернення уваги громадськості до історії боротьби за незалежність України у XX столітті, розробляє заходи з її вивчення історії , поширює про це, зокрема й про УПА об’єктивну інформацію. Тоді українці воювали у складі десятків армій та загонів, але лише Українська повстанська армія була єдиною силою, що воювала за незалежність України”, – прокоментували заходи у Полтавському офісі УІНП.

Нагадаємо, у 2016 році за участю старшокласників, мешканців села, посадовців з РДА, співробітника Українського інституту національної пам’яті Павла Подобєда, просвітян, представників Спілки політв’язнів і репресованих українців у Польщі на фасаді місцевої школи відкрили меморіальну дошку уродженцю села Березова Лука, командиру сотні «Східняки» Української повстанської армії Миколі Савченку «Байді». У грудні 2019 невідомі проросійські дикуни зруйнували дошку, поліція досі шукає зловмисників. Навесні 2020 року міні-меморіал борцю за незалежність у 20 столітті зусиллями громади відновили, поруч встановили відеокамеру, щоб у майбутньому убезпечитись від зазіхань вандалів. Виготовлення і встановлення дошки і відеоспостереження профінансувала Петрівсько-Роменська ОТГ.

Довідково: Сто років тому, 20 лютого 1921 року у с. Березова Лука (тепер Миргородського району Полтавської області) в селянській родині народився Микола Лаврінович Савченко (псевда – «Петро Миколенко», «Байда», «377») – курінний УПА, командир сотні «Східняки». Після закінчення десятирічки навчався у Миргородському керамічному технікумі. На початку ІІ Світової війни під час відступу армії потрапив в оточення і залишився на Полтавщині. Наприкінці 1943 року опинився в Карпатах, де зголосився до Української Повстанської Армії. Був призначений командиром підрозділу воєнної округи-5 «Маківка» на Дрогобиччині, був в охороні Великого Збору УГВР у липні 1944 року. У серпні 1944-го очолив сотню «Східняки», в якій служили уродженці центральних та східних областей України. 15 вересня 1944 року сотня «Байди» ввійшла до Лемківського загону воєнної округи-6 «Сян». Після зміни лінії фронту залишився в Лемківському курені, впродовж жовтня-листопада рейдував по теперішній Івано-Франківщині та Дрогобиччині. У січні 1945 року сотня, згідно з наказом головного військового штабу УПА, перейшла на північно-східну Тернопільщину. У лютому 1946 року «Байда» був призначений заступником командира 26-го (Лемківського) Тактичного Відтинку «Лемко» та командиром Перемиського куреня. У серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом «Байди» здійснив успішний рейд на Захід, опинившись у Західній Німеччині. У 1948 році Старшинські Збори в еміграції обрали Миколу Савченка заступником шефа Місії УПА за кордоном. У 1950 році разом з родиною емігрував до США, де закінчив студії механічного інженерства. Працював за фахом, запатентував три винаходи з виробництва автозапчастин. Аби не постраждали родичі в Україні, на еміграції взяв собі псевдо Петро Миколенко. Під цим іменем став одним із організаторів Об’єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його головою. Був активним в УАПЦ, комбатантських організаціях. У 1973 році став одним із засновників торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», працював над його творенням. Спонукав колишніх вояків задокументовувати для історії події, пережиті ними під час боротьби в лавах УПА. Помер 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США). Похований у Баунд-Бруку (штат Нью-Джерсі, США).

Система Orphus