Дмитрівська поминальна субота: історія свята та прикмети
Дмитрівська поминальна субота: історія свята та прикмети
У суботу, 6 листопада, християни поминають своїх рідних. Цей день у народі та православ’ї назвали Димитрієвською батьківською суботою.
Історія свята
Перші відомості про таку подію датуються XIV століттям. Після Куликовської битви князь Дмитро Донський, який був у захваті від святого Дмитра Солунського і вважав його своїм покровителем, закликав християн щорічно шанувати пам’ять 250 000 воїнів, загиблих в бою за Батьківщину, повідомляє УНІАН.
Трохи пізніше Димитріївська батьківська субота стала загальним днем поминання і православні згадували не тільки вбитих солдатів, а й усіх загиблих християн. Відтоді цього дня в церквах проводять заупокійні служби, а люди їздять на могили до своїх родичів.
Що не можна робити в цей день
У цей день категорично заборонено говорити погано про небіжчиків – згадувати можна тільки хороше. Незважаючи на усталену традицію у багатьох українців, поминати покійного алкоголем не можна, приносити м’ясо і спиртне до церкви – теж. Єдиний виняток – кагор.
Утримайтеся від галасливих вечірок, веселощів і проведення великих урочистостей – на Дмитрівську суботу це вважається гріхом. Церква вважає, що сумувати, плакати і лити сльози теж не потрібно, так як покійній душі потрібна ваша щира молитва, а не горе.
Якщо на поминальну суботу поїдете на кладовище, ні в якому разі не розпивайте там алкоголь. Куплене частування потрібно принести в храм, як пожертвування, або роздати по дорозі людям.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google







