Українські народні приказки та прислів’я про кохання та любов
Прочитаєте за: 3 хв.
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Українські народні приказки та прислів’я про кохання та любов
До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів’я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
Різниці між прислів’ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів’я є більш розгорнутими, ніж приказки, пише livejournal.
- Любов сильніше смерті.
- Любов – не пожежа, займеться – не потушиш.
- Любов, як перстень, не має кінця.
- Кохання не запобіжиш зарання.
- Нужда в вікно, а любов у двері.
- Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
- Хоч у курені, аби до серця мені.
- Хоч борщ без сала, аби душа пристала.
- Сухар з водою, аби, серце, з тобою.
- Старої любові й іржа не їсть.
- Куди серце летить, туди й око глядить.
- Душа душу чує, а серце серцю вість подає.
- Нехай мене той займає, хто кохання в серці має!
- Хто любить, той того й голубить.
- Люблю свою любку, як голуб голубку!
- Як гляне – серце в’яне.
- В неї брови до любові, а устоньки до розмови.
Читайте також: Українські народні прислів’я та приказки про життя
- Кого кохає, за тим і зітхає.
- Болить серденько, та плакать стидненько!
- Люби мене в будень, а в неділю, як приберуся, то й на тебе не подивлюся.
- Полюби нас так, а з грішми – то в’язне й дяк.
- Не втаїться кохання, як у мішку шило.
- Любиш – люби, а не любиш – не води.
- Коли любиш – люби дуже, а не любиш – не жартуй же!
- Коли любиш – так женись, а не любиш – відступись!
- Старого любить – тільки дні губить.
- Хто п’яницю полюбить, той вік собі згубить.
- У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
- Їж з голоду, а люби змолоду.
- Полюбиться сатана краще від ясного сокола.
- На любов і смак товариш не всяк.
- Кому – як мара, йому – як зоря.
- З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.
- Не кожна ж Ганна й гарна!
- Силою не буть милою.
- Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.
- Невесело в світі жити, як нема кого любити.
- У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски.
- Хороша, хоч води з лиця напийся.
- Краснеє личко – серцю непокій.
- Гарна дівка, як маківка.
- Дівчина – як у лузі калина.
- Дівчина, як берізонька, сережками завішана.
- Дівчина, як квіточка, – з нею рай, а чужої молодиці не займай!
- Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!
- Серце ні на що не вважає – свою волю має.
- Дай серцю волю – заведе в неволю.
- Кров не вода, а серце не камінь.
- Дівчина, як тінь: ти за нею – вона від тебе, ти від неї – вона за тобою.
- Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
