Ви тут:
Featured Video Play Icon Відео Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Археологічні розкопки та свято скіфів: на Полтавщині відбувся четвертий етнофестиваль “Гелон-фест”

14 серпня у селі Більськ Котелевської громади пройшов вже четвертий етнофестиваль “Гелон-фест”. Минулого року фестиваль не вдалось провести через пандемію COVID-19.

Цьогоріч відвідувачів не бракувало. Для туристів та гостей працювало містечко майстрів, фотозони, торгова зона, зона атракціонів, на головній сцені виступали творчі колективи. Порівняно з попередніми роками, організатори розширили кількість локацій.

“Цього року підготовка стартувала всередині червня. Археологи розпочали розкопки. Вдалось виявити предмети не лише скіфського часу, а й періоду Київської Русі. Серед нових локацій – Дуб Сковороди – за легендою це дерево посадив Сковорода, коли він нібито був у Більську. Є локації з рештками скіфських знахідок, з розкопками Східного укріплення Більського городища. Представлена невелика частина знахідок з розкопок на території самого городища”, – розповів директор Історико-культурного заповідника “Більськ” Ігор Корост.

Етнофестиваль розпочався зі скіфської ходи та театралізованого дійства.

Усіх присутніх з відкриттям “Гелон-фесту” привітали перший заступник голови Полтавської облради Олександр Лемешко, заступник голови Полтавської ОДА Катерина Рижеченко, голова Котелевської громади Тетяна Корост.

“Ще декілька років тому тут взагалі нічого не було. А сьогодні тисячі людей приїхали з різних регіонів, щоб бути учасниками цього етнофестивалю. Ми повинні знати свою історію, бо багато століть тому тут було велике місто Гелон – столиця слов’янських племен усього Поворскля. Нам потрібно вчитись зберігати свої традиції”, – зазначив Олександр Лемешко.

“Ми, навіть, не усвідомлюємо тієї неймовірної історії, яку зберігає ця земля. Тієї величі моменту, локацій, де ми знаходимось. Тому це свято створене для того, щоб насамперед привернути увагу і нагадати про те, що це місце унікальне і неповторне не тільки в масштабах Полтавської області, а й всього світу. Сподіваюсь, всі відчують, що вони присутні тільки на початку тієї величі, яку чекає ця туристична локація”, – наголосила Катерина Рижеченко.

“Саме тут багато років проживали трудолюбиві люди. І вали Більського городища – плоди їхньої праці. Наша Котелевська громада не має права бути іншою. Вона робить все, щоб тут успішно розвивалось сільське господарство, промисловість, культура. Хочу подякувати обласній раді за те, що у свій час створили Історико-культурний заповідник “Більськ”. Ця установа вивчає історію цього краю. Мабуть, це і буде нашим подальшим напрямком у розвитку туризму”, – акцентувала Тетяна Корост.

Цього року створили розважальну локацію – будиночок Геродота та Діоніса, з якими усі охочі могли сфотографуватись. А їх помічниці менади запрошували гостей дегустувати вина. Тим часом, Діоніс розповідав про вино, вірші місцевого поета, а від Геродота можна було почути про побут скіфського народу, викладеного в його книзі “Історія”.

Чимало туристів можна було помітити  біля археологічних розкопок, де прямо під час фестивалю археологи досліджували скіфські поховання.

“В урочищі Барвінкова гора проводимо дослідження ще з 2018 року, кожен рік розкриваючи нові площі. Зараз вже дійшли до краю некрополя. Поруч з ним знаходяться зерносховища. За ці роки вже дослідили багато поховань. Зараз поступово проводять їх аналіз, антропологи досліджують рештки і можемо бачити, скільки людей тут було захоронено. Поки що знаходимо більше жінок і дітей, чоловічих поховань було лише кілька. Це і є певна загадка цього некрополя. Вперше цього року виявили парне поховання. За цей рік вже розкрили 600 кв.м території. Вже знаємо, що тут було  поселення VI – поч. V ст. до нашої ери, некрополь датується першою половиною IV ст. до н.е”, – розповів доктор історичних наук Інституту археології НАН України Денис Гречко.

Нагадаємо, вперше “Гелон-фест” відбувся у 2017 році, такий етнофестиваль став щорічним. Лише у 2020 році через пандемію COVID-19 фестиваль довелось скасувати.

 

Ліна Решетник, фото Олега Дубини

Система Orphus