Ви тут:
PROвсе Суспільство 

Готуємося зустрічати Святого Миколая: добірка кращих віршів

У ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай приходить до всіх, хто вірить у диво. Вважається, що діткам, які гарно поводили себе протягом року, він підкладає під подушку подарунки та солодощі, а хто не дуже добре – різочку.

Багато хто думає, що Святого Миколая навмисне асоціюють з подарунками, щоб створити додаткову радість дітям. А насправді легенди стверджують, що він дійсно уславився тим, що допомагав нужденним. Ще й робив це потай.

Найкращий спосіб потішити самого Миколая – розповісти йому гарний вірш. Тож пропонуємо добірочку віршів до Дня Святого Миколая, щоб вивчити з дітьми чи просто створити передсвятковий настрій.

***

Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці!

***

Святий отче, Миколай!
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни!

***

Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.
Цукерки смачненькі,
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.
(Марійка Підгірянка)

***

Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список – аж задовгий,
Але ж Ти – незмірно добрий….
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато –
Так, як скажуть мама й тато.

***

Любий Отче Миколаю,
Ти усе про мене знаєш.
З висоти небес спустися,
Серця лагідно торкнися,
Освяти його Любов’ю,
Подаруй душі здоров’я.
Буду чемна і слухняна,
Все робитиму старанно.
Хочу, Отче, як і Ти,
Мир і Радість всім нести.

***

Ішов Миколай лужком, бережком,
Святий Миколай лужком, бережком,
Від хати до хати із своїм мішком,
Ішов Миколай з червоним мішком.
Відчиняйте двері — йде Миколай,
Він благословить весь рідний наш край.
Пропаде руїна, а ненька – Україна
Буде процвітати із краю в край.
Вже у вашій хаті святий Миколай,
Поклоном, господар, його зустрічай.
В біді він розрадить і кожному порадить,
До смаку дарунки собі вибирай.

***

На віконце хукаю,
Шибку протираю:
Чи до мене прийдеш ти,
Добрий Миколаю?
На Землі великій
Діточок багато –
Чи знайдеш ти стежечку
До моєї хати?
Я не найслухняніший
І не завжди чемний –
Може, сподіваюся
На прихід даремно…
А проте чекатиму,
Хоч і сон змагає.
Вірю, що знайдеш мене,
Добрий Миколаю.

***

Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся –
Щоб були здорові,
Татусь і матуся –
Щоб жили в любові.
Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.

***

Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…
Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!

***

Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку,
Кучеряву і гарненьку.
Я хотів би дві машини
І солодкі мандарини.
Але що це? Що я бачу?
Чому наш Володя плаче?
– Мені сумно, як згадаю
Бліду дівчинку з трамваю.
В неї дуже хворі ніжки
І вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок,
Ні солодких мандаринок.
Я прошу у Миколая:
Хай ту дівчинку знайде
І на ніжки підведе.
– Я також собі згадала,
Як цукерки купувала…
Біля нас живе бабуся,
Що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити,
І ніхто у цілім світі
Про старесеньку не дбає
І нічим не помагає.
Прошу я у Миколая –
Хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує, –
Хай бабусі подарує.
– Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров’я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату,
Миру, щастя всій родині,
Усій нашій Україні.

***

Нині святий Миколай,
В український піде край,
Всім, хто чемний був весь час,
Він даруночки роздасть.
Тут цукерки, шоколадки,
І тістечка, і помадки,
Для дівчаток лялечки,
А для хлопців шабельки.
Тут вояки є цинові,
І паяци є цукрові,
Образочки і зшитки,
Щей гарненькі книжечки.
Тож чекають усі діти,
Миколая щоб зустріти,
Миколаю честь складають,
Миколая величають.

***

Є на світі свят багато
Урочистих, визначних,
Але Миколая свято
Найприємніше із них.
Миколай святий – не казка,
Це не Дід Мороз, о ні.
Миколайчику, будь ласка,
Ти приходь до мене в сні.
Під подушку я загляну,
Рано-вранці посміхнусь.
Подаруночки дістану,
Миколаю поклонюсь.
Подаруночки – це свято,
Та я молю не про те,
Бережи матусю й татка,
І хай рідний край цвіте.
Люблять діти Миколая,
Шану кожен віддає.
Хто в мольбах його благає,
Всім він поміч подає.
Через нього Божа ласка
З неба сходить до людей.
Миколайчику, будь ласка,
Завітай до всіх дітей.

***

ГІСТЬ ІЗ НЕБА
У дитячий край щасливий
Йде весела вість:
Бо коником білогривим
Їде з неба гість!

Дарів гість везе багато —
Повні саночки;
Радість буде в кожній хаті,
Бо в них книжечки.

Книжечок там тисячами,
Цікаві такі:
З казочками, з байочками,
Повно образків!

Їде, їде гість той скоро,
Щоб бути на час,
Та до чемних лиш, дітворо!
Чи всі чемні з вас?

Їде, їде гість багатий
У дитячий край —
Хто гість, ви раді знати?
Святий Миколай!
А. Лотоцький

***

ПРОХАННЯ ДО МИКОЛАЯ
Миколаю святий,
Миколайчику!
Не для себе прошу я,
для зайчика,
Бо про мене дбає
родинонька,
Ну а він, мабуть,
сиротинонька.

У садочок прибігав —
хвіст куценький —
Та від холоду тремтів —
був босенький.
Чоботята подаруй
ти м’якенькі,
Щоб було йому у лапки
тепленько.

Усміхнувся Миколай,
Миколайчик:
— З подарунком буде хлопчик
і зайчик,
Та благословенна
родинонька,
Де зростає чуйна
дитинонька.
Леся Вознюк

***

ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Всі чекають Миколая, всі на світі — кожен край.
Та не кожний, мабуть, знає, хто ж той добрий Миколай?
Жив колись давно на світі десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив.
Став єпископом всезнаним Миколай і чесно жив,
Особливої пошани він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш за свої заслуги ти?»
— Хочу Господи, я дуже раз у рік на землю йти,
Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати подарунки, як любов.

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом — подарунки роздає.
Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь, —
Батька, матір шанувати, рідну церкву і народ!
Л. Полтава

***

По дорозі йде дідусь з купою пакунків —
Це несе вже Миколай дітям подарунки.

А хто буде маму й татка слухати щоденно,
То до того Миколай прийде недаремно.

Принесе він цілі міхи найкращих гостинців,
А для повної утіхи — ще й всім по ялинці.

І дівчаткам, і хлоп’яткам цукерки приносить,
Ще й у Бога для усіх здоров’ячка просить.

А хто щиро Миколая слухає і любить,
Того святий Миколай серцем приголубить.

Подай, Боже, нашим дітям у мирі зростати,
Щастя, злагоди й любові у достатку мати.

фото ілюстраційне

Система Orphus