Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

На Полтавщині неподалік Хорола відкрили меморіальну дошку командувачу Дієвої Армії УНР Василю Тютюннику

У межах відзначення Дня захисника України на фасаді Петракіївського навчально-виховного комплексу Хорольської  райради відкрили меморіальну дошку борцеві за незалежність України у 20 столітті, командувачу Дієвої Армії Української Народної Республіки (УНР) , генерал-хорунжому Василю Тютюннику.

Урочисту церемонію відкриття влаштували відділ культури Хорольської райдержадміністрації й Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Майбутній талановитий воєначальник, що  у період Української революції 1917-1921 років стояв біля витоків українського війська, народився 130 років тому, у 1890 році на хуторі Куторжиха, який нині входить до Петракіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, а навчався у чотирикласному Хорольському міському училищі.

“Історія і сучасність України, українського народу – це твір Героїв України, це справа людей, які віддали  життя для добра українського народу: його державності і процвітання, і були вірними своїй ідеї до останнього подиху. Відтепер, щоранку, коли діти йтимуть до своєї школи і бачитимуть обличчя Героя, вони пам’ятатимуть подвиги Василя Тютюнника і той патріотичний настрій героїв назавжди закарбується в пам’яті молоді”, – сказав голова Хорольської районної державної адміністрації Роман Гловацький.

Очільник району побажав військовослужбовцям, які через сто років продовжують справу Тютюнника, захищаючи незалежність України знову від російської агресії, міцного здоров’я і повернення до  родин живими та неушкодженими.

Ініціатор створення нового місця пам’яті Української революції 1917-21 рр., регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив, що з ініціативи цього центрального органу виконавчої влади і згідно з Постановою парламенту 130-річчя з дня народження Василя Тютюнника цьогоріч відзначається на державному рівні.

“На рахунку славного хорольчанина, соратника Симона Петлюри такі вдалі операції як Проскурівський прорив, звільнення від російсько-більшовицьких загарбників Вінниці та Жмеринки, план легендарного 1-го Зимового походу. Ад’ютантом Тютюнника в Україні був класик української літератури, поет Євген Маланюк. У своїх еміграційних спогадах  він характеризував Тютюнника  як  найвидатнішого українського полководця тих часів і творця республіканської  армії України. Своєму начальнику Маланюк присвятив твори «П’ята симфонiя» і «Балада про Василя Тютюнника”, – зауважив гість з Полтави.

Олег Пустовгар нагадав, що на честь Василя Тютюнника названо вулиці у Києві, Дніпрі, Вінниці, Рівному, Хоролі, а “відсьогодні славне ім’я видатного військовика Армії УНР увічнено й на його малій батьківщині”.

Відкриття дошки супроводжували делегація від Хорольського райвійськкомату на чолі з місцевим військовим комісаром, підполковником Дмитром Чернецем та  почесна варта від цієї установи. У урочистостях взяли також участь заступник голови Хорольської РДА Дмитро Кудря, керівник апарату райдержадміністрації Ірина Штейнберг, начальник відділу культури РДА Ірина Гунько, в.о. начальника відділу освіти молоді та спорту РДА Тетяна Поклад. Музичним тлом  церемонії відкриття стала пісня Українських січових стрільців “Червона калина”.

Довідково: Василь Тютюнник закінчив Тифліське військове училище. Був хорошим гімнастом і найкращим стрілком з револьвера і гвинтівки. Під час Першої світової  командував кінною розвідкою полку,на цій посаді і пройшов всю цю війну. В одному з боїв був контужений, дослужився до звання капітана. Останній запис у послужному списку Василя Тютюнника відноситься до осені 1917 року: «Відбув у відрядження в Українську раду 2 армії». Він віддав українізованим частинам наказ: кинути фронт і пробиватися до Києва — на захист Центральної Ради. Прорватися вдалося лише декільком частинам, які відіграли значну роль у київських вуличних боях між російсько-більшовицькими заколотниками і військами Центральної Ради. Був прихильником Симона Петлюри. З листопада 1918-го- заступник начальника Генштабу–начальник оперативного відділу  військ Директорії УНР. Був блискучим стратегом. «Підполковник Василь Тютюнник — енергійний, гарячий, вмить охоплював найскладнішу військову ситуацію і блискавично переходив до рішення, часто парадоксального в своїй талановитості», – згадував про нього його ад’ютант, поет Євген Маланюк. Одним із таких рішень було запросити до армії досвідчених генералів і офіцерів старої армії. Завдяки допомозі фахівців лютий 1919-го став переломним на тлі невдач українських військ. Наступ російських червоних окупантів було зупинено. Наприкінці травня 1919 року українська армія знову опинилася у скрутному становищі, ведучи одночасно бойові дії проти Добровольческой Білої армії, Червоної армії і польських військ. Петлюра покликав Тютюнника до себе як рятівника армії. І саме він розробив план прориву військ УНР у напрямку Проскурова (нині Хмельницький). Після успіху у Проскурівській операції став начальником штабу армії УНР, а через місяць — командувачем армією. Останнє розпорядження своєму заступнику отаману Михайлу Омельяновичу-Павленку писав у гарячці – при температурі 40 градусів. Тяжко хворий на тиф Василь Тютюнник був доправлений у рівненський госпіталь, де помер 19 грудня від розриву серця. Похований у Рівному. В 30-х роках коштом учнів Рівненської української приватної гімназії було встановлено надмогильний пам’ятник Герою.

 

Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП

Фото:прес-служба Хорольської райдержадміністрації

Система Orphus