Прожила 104 роки: померла одна з останніх актрис «золотої доби Голівуду»
Олівія де Гевіленд 2 рази виборювала «Оскар».
Про смерть актриси повідомляє BBC.
Причини поки нічого невідомо.
Олівія Мері де Гевіленд народилася у Токіо 1 липня 1916 року в сім’ї Ліліан Августи Рюз, театральної акторки, відомої під ім’ям Ліліан Фонтейн, і Волтера Августуса де Хевілленда, британського адвоката, що мав практику в Японії.

В 1917 році у неї з’явилася молодша сестра Джоан Фонтейн, суперництво з якою після початку їхньої акторської кар’єри зайшло так далеко, що вони припинили не лише бачитися, але й розмовляти одна з одною. Її кузеном по лінії батька був британський авіаконструктор Джеффрі де Гевіленд, винахідник літака De Havilland Mosquito.

Після розлучення батьків в 1919 році, Олівія з матір’ю та сестрою оселилися в каліфорнійському місті Саратога.

Свою кар’єру розпочала на початку 1930-х років як театральна актриса, але вже в 1935 році проміняла театр на кіно. Серед її ранніх фільмів такі пригодницькі стрічки, як «Одіссея капітана Блада» (1935), «Атака легкої кавалерії» (1936), «Пригоди Робіна Гуда» (1938). В 1930-ті роки де Гевіленд багато знімалася в парі з Ерролом Флінном. В 1939 році Олівія зіграла роль Мелані Вілкс в легендарному фільмі «Звіяні вітром», за яку була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану.

В кінці 1940-х років актриса тричі номінувалася на премію Оскар за найкращу жіночу роль і двічі отримала її: в 1947 році за роль у фільмі «Кожному своє», та в 1949-му році за роль в «Спадкоємиці».
В 1941 році де Гевіленд прийняла американське громадянство. На початку 1940-х років Олівія була незадоволена тими ролями, які їй нав’язувала студія «Warner Bros», через що в неї стався скандал зі студійним керівництвом, що призвело до судового процесу.

Який де Гевіленд спільно з Гільдією кіноакторів і виграла, тим самим послабивши вплив студії та домігшись більшої творчої свободи для акторів від диктату продюсерів.
Це стало однією з найбільш значущих постанов в історії Голлівуду, а де Гевіленд заслужила велику повагу серед акторів, у тому числі і своєї сестри Джоан Фонтейн, яка пізніше сказала, що «Голлівуд багато чим завдячує Олівії».

Її кар’єра в кіно продовжувалася до кінця 1970-х років, і за цей час вона з’явилася в багатьох відомих фільмах, серед яких «Моя кузина Рейчел» (1952), «Ця леді» (1955), «Світло на площі» (1962), «Леді в клітці» (1964), «Тихше, тихше, мила Шарлотта» (1964), «Аеропорт 77» (1977) і «П’ятий мушкетер» (1979).
Після завершення кінокар’єри де Гевіленд продовжила зніматися на телебаченні. В 1986 році була номінована на «Еммі» і отримала «Золотий глобус» за роль імператриці Марії Федорівни в фільмі «Анастасія: Загадка Анни».

В 2008 р. була нагороджена Національною медаллю США в галузі мистецтв. В 2010 р. актрисі присвоєно звання Кавалера ордена Почесного легіону, а в 2017 р. де Гевіленд отримала титул Дами-командора ордену Британської імперії.

В 2017 р. на екрани вийшов міні-серіал «Ворожнеча», де розповідається про суперництво Бетт Девіс і Джоан Кроуфорд. Роль Олівії виконала Кетрін Зета-Джонс. Олівія де Гевіленд звернулася до суду, стверджуючи, що її зображення без дозволу порушує її право на рекламу як знаменитості і представляє в неправдивому світлі. Та в 2018 р. її позов було відхилено на основі Першої поправки про свободу слова в кінематографі.
Нагороди та номінації:
«Оскар»
– за найкращу жіночу роль (1946, «Кожному своє»), (1949, «Спадкоємиця»)
– номінації: (1941, «Затримайте світанок»), (1948, «Зміїна яма»)
– за найкращу жіночу роль другого плану
– номінація: 1939 («Звіяні вітром»)
Золотий глобус
– 1950 — Найкраща жіноча роль у драмі («Спадкоємиця»).
– 1986 — Найкраща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або телефільмі («Анастасія: Загадка Анни»).
– Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль («Зміїна яма») на Венеційському кінофестивалі в 1949 році.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google






