Зміни до Податкового кодексу України: впровадження Плану дій BEPS
23 травня набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року, далі – Закон).
Законом передбачається впровадження кроків Плану дій BEPS, зокрема:
трансфертне ціноутворення:
– удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням з імплементацією положень 8-10, 13 кроків Плану дій BEPS щодо:
контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній;
правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на такі товари;
запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting) – відповідно до визначених критеріїв, компанії повинні будуть подавати 2 додаткових документа: глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting);
Міжнародні процедури:
– застосування процедури взаємного узгодження (Крок 14), що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу тощо;
– оподаткування прирівняних до дивідендів платежів при здійсненні операцій з нерезидентами;
Контрольовані іноземні компанії:
– визначення контрольованих іноземних компаній та їх оподаткування (Крок 3), що передбачає:
запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої особи – фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії;
обов’язок подання контролюючими особами звіту про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу;
– обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами (Крок 4);
Міжнародне оподаткування:
– запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (Крок 6);
– запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв (Крок 7).
Крім того, Законом:
– змінюється з 20 відс. до 25 відс. визначення частки володіння корпоративними правами для терміну пов’язаної особи;
– розширюється термін розумної економічної причини (ділової мети) (пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), внаслідок чого можливе його застосування щодо операцій як з резидентами, так і нерезидентами.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google




