Психологічні та етичні аспекти дистанційної педагогічної взаємодії в умовах карантину, – ПОІППО імені Остроградського провів вебінари для освітян
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Необхідні роз’яснення та рекомендації щодо філософсько-психологічних аспектів організації дистанційного навчання в умовах карантину педагогам області надали фахівці й фахівчині Полтавського обласного інституту післядипломної освіти ім. М. В. Остроградського під час семінарів, що відбулися онлайн 10 і 14 квітня за ініціативи директора закладу В. Зелюка, повідомляє прес-центр ПОІППО.
У сучасних «карантинних» умовах освітяни й освітянки мають не тільки швидко реагувати на виклики, пов’язані з переходом на дистанційне навчання, а й робити це ефективно. Тому педагогам важливо мати майданчик для осмислення й фахового обговорення нових реалій своєї професійної діяльності, щоб зробити її щонайефективнішою. Таким віртуальним майданчиком, що за два дні своєї роботи зібрав майже 300 учителів, директорів, заступників директорів, практичних психологів, соціальних педагогів закладів загальної середньої освіти нашої області, і стали онлайн-семінари «Праксеологічні виклики дистанційної освіти в умовах карантину».
– Натепер в освітянському середовищі накопичено й апробовано багато сервісів онлайн-освіти. Це – привід разом з учителями розглянути їх практичні можливості, ефективність та філософсько-психологічні аспекти упровадження. Щоб організувати діалог освітян Полтавщини із цих питань, під час вебінарів спікери й спікерки використовуватимуть різні форми зворотного зв’язку: рефлексії у чат-кімнаті, інтерактивні вправи, обговорення, – сказав Віталій Зелюк.
В ПОІППО зібрали 7 ключових тез, озвучених впродовж трансляції вебінару, що ілюструють можливості ефективної педагогічної практики в умовах карантину.
Педагогам варто бути критичними при виборі інструментів онлайн-спілкування, уникати «розпорошення» використовуваних ними сервісів та платформ (ідеальна формула: 1 учитель = 1 месенджер + 1 сервіс відеоконференцій + 1 освітня платформа).
Новий виклик у сфері критичного мислення – це потреба обмеження впливу «токсичного контенту», пов’язаного з наслідками поширення COVID-19. При обговоренні з учнями та їхніми батьками питань карантину освітянам рекомендується використовувати тільки офіційну інформацію.
Учительству саме час інтегрувати інструменти інфомедійної грамотності в освітній процес: розробляти авторські добірки відео або текстового контенту до тем, які вчитель чи вчителька пропонують опрацьовувати дітям самостійно; проводити вправи з учнями й ученицями, що б натреновували їхнє вміння розмежовувати в текстах факти й судження; у роботі з дітьми застосовувати генерування QR-кодів для створення «ефекту пошуковця» під час виконання учнями й ученицями домашніх завдань (доцент кафедри філософії і економіки освіти ПОІППО ім. М. В. Остроградського, к. пед. н. В. Пилипенко).
Поради щодо подання навчального матеріалу у форматі онлайн: педагог має звертати увагу на візуальну картинку: свій одяг, тло під час онлайн-сесії, а також на те, що він говорить і показує. Наприклад, запрошуючи дітей взяти до рук книжку, треба дбати, щоб це не були різні книги чи підручники; стежити, щоб дії вчителя збігалися із його мовленням. Важливо раціонально використовувати час: у чаті не доцільно всім його учасникам разом переглядати інформацію (онлайн варто переглядати тільки головне, решту можна запропонувати дітям подивитися самостійно). Також у чаті не доцільне панібратство, важливо дотримуватися засад виваженого, стриманого спілкування, бо за відсутності візуального контакту неправильно потрактовані емоційні реакції можуть травмувати учасників віртуальної взаємодії.
Психологічною закономірністю поведінки людей в обставинах страху, невизначеності, нових умов життя та праці й безпекових загроз є низка продуктивних і непродуктивних змін. Перші полягають у некритичному поширенні інформації, здійсненні закупівлі товарів, активізації навчання на е-платформах. Є і непродуктивні зміни – «мисленнєва втеча».
При «мисленнєвій втечі» змінюється ставлення людини до загрозливої ситуації – те, що викликає страх, вона замінює хорошим або нейтральним ставленням («нас вірус не зачепить»); людина також схильна додавати певні мисленнєві елементи, мисленнєво нівелюючи і «пояснюючи» загрозу (наприклад, порівнює коронавірус із туберкульозом чи звичайним грипом, – мовляв, «нічого страшного); знаходить значущих людей у соціумі, що поводяться і думають так, як і вона.
Якщо людина має мало психічної енергії, погано переносить випробування карантином, то їй треба більше подбати про збереження своїх сил («залягти на дно»), решта ж, хто під час обмежувальних заходів обирає перший шлях, пов’язаний із навчанням і активною діяльністю, опановуванням нових знань і вмінь, мають більше шансів у майбутньому просунутися вперед, але за умови якісного відбору активностей (в. о. завідувачки навчально-методичного кабінету психологічної служби ПОІППО ім. М. В. Остроградського К. Муліка)
Дистанційна педагогічна взаємодія в нестандартному, кризовому освітньому середовищі ускладнена такими трьома факторами, як підвищена увага людей до збереження здоров’я; обмеження звичних фізичних форм контакту в системі «педагог–учень» (обмеження обміну емоційною енергією, обмеження у застосуванні звичних соціальних норм, моделей поведінки та порядку); «розірваність» освітнього процесу внаслідок «технічного посередника».
У такій ситуації педагогам рекомендується зосередитися на турботі про психоемоційний стан кожного учасника освітнього процесу. А саме, при проведенні онлайн-уроків виділяти більше часу на відповіді дітей, спільне обговорення виконання навчальних завдань. Це сприятиме задоволенню потреби учнів у спілкуванні, підтвердженню їхньої самооцінки для стимулювання внутрішньої навчальної мотивації, уможливить емоційну розрядку (методист навчально-методичного кабінету психологічної служби ПОІППО ім. М. В. Остроградського Тетяна Хорошева)
3 ключові напрями організації дистанційного навчання учнів шкіл на етичних засадах – це етика електронної взаємодії (нетикет; самоідентифікація дітей на навчальних платформах; візуальне тло за доповідачами), захист інтересів учнів під час дистанційного навчання, етичні питання родинних і соціальних стосунків (важливо обговорювати з учнями етичні соціальні та індивідуальні проблеми, викликані пандемією, звертаючи особливу увагу на питання соціальної справедливості, відповідальності, прийняття етичних рішень; а також наголошувати на значенні міцних родинних стосунків як основі взаємної підтримки в суспільстві) (завідувачка кафедри філософії і економіки освіти ПОІППО ім. М. В. Остроградського, к. пед. н. Л. Литвинюк)
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
